Протокол засідання педагогічної ради від 03.04.2023

Дата: 10.04.2023 16:50

Кількість переглядів: 41

Протокол № 7

засідання педагогічної ради

Дзензелівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Маньківської селищної ради Черкаської області

03.04.2023р.

Голова Арзамасова А. О.

Секретар Дігтяренко С. О.

Присутні 17 осіб

Порядок денний:

Про виконання рішень попередньої педради.

Інформація Дігтяренко С. О., секретаря педради

Про проведення моніторингу з організації освітнього процесу в умовах Нової Української Школи

Заступник директора, Візір М.В.

Про проведення моніторингу щодо висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології

Директор закладу, Арзамасова А.О.

Про створення безпечного освітнього середовища (профілактика злочинності)

Заступник з виховної роботи, Тітаренко Л.А.

Про особливості організації НМТ у 2023 році.

Заступник директора, Візір М.В.

Про затвердження індивідуального плану підвищення кваліфікації пролонгованих курсів при КЗ «Черкаського обласного інституту педагогічної освіти педагогічних працівників» педагогічних працівників закладу.

Директор закладу, Арзамасова А.О.

СЛУХАЛИ:

Дігтяренко Світлана Олексіївна, секретар педагогічної ради школи, яка подала інформацію про виконання рішень попередньої педагогічної ради школи

УХВАЛИЛИ: виконання рішень попередньої педагогічної ради школи

прийняти до відома

СЛУХАЛИ: Візіра М.В., заступника директора з навчально-виховної роботи. (Виступ додається)

ВИСТУПИЛИ: Непийвода Л.М., вчитель початкових класів. Однією зі складових Нової української школи є створення сучасного освітнього середовища, зокрема багатофункціональних гнучких просторів, що сприяють різним формам роботи, мотивують до навчання. Новий освітній простір – невід’ємна частина оновлення української школи. Ефективна індивідуалізація освітнього процесу може бути досягнута через організацію навчальних осередків, які відображають потреби й інтереси дітей.

Зусилля педагогів-початківців були спрямовані на створення тематичних середовищ. Осередки створені відповідно до вимог примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи.

Осередок навчально-пізнавальної діяльності організовано з урахуванням комфортного перебування у ньому вчителя та учнів. Учителі розташовують парти, враховуючи форми роботи та мету уроку. Саме у тематичному осередку навчально-пізнавальної діяльності діти здійснюють свої перші відкриття та роблять упевнені кроки у навчанні. Таке середовище оснащене одномісними регульованими партами (2-3 кл.) та двомісними (4 кл), що забезпечує швидку трансформацію для групової роботи. Парти мають полиці для зберігання особистих речей школяра.

Осередок навчально-пізнавальної діяльності, створене у класних кімнатах, забезпечує необхідність модернізації і просторово-предметного оточення для здійснення освітньої діяльності. Об’єднання навчальних матеріалів, логічність їх згрупування та розміщення у відповідних місцях кімнати сприяє більш ефективній організації навчальної діяльності школярів з формування ключових предметних та життєвих компетентностей.

Відповідно до теми тижня в класах організовано змінні тематичні осередки, де розміщуються стенди для діаграм з ключовими ідеями та стратегіями тематичних тижнів. Учителі використовують цей простір, щоб зазначити щоденні завдання, новини, вести класний календар. Підкреслення важливих моментів (дні народження, державні та народні свята, цікаві події тощо), які відбуваються в класі, знаходить своє відображення на мобільному стенді, що використовується педагогами під час проведення ранкових зустрічей. Важливою є організація презентації лексичних тематичних одиниць («Слова тижня»), допоміжних матеріалів, які стосуються теми тижня: схем з ключовими ідеями, тематичних карток та візуальних ефектів і реальних об’єктів.

Зі вступом дитини до школи активно починає формуватися її навчальна діяльність. «Дитина 6-7 років, - як відзначає О.Я. Савченко, - одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової та навчальної». Розглядаючи гру як незамінну складову дитячого життя, у класних кімнатах створені осередки для гри. Вони оснащені настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор, матеріалами та інструментами, що активізують увагу учнів та забезпечують реалізацію актуальних завдань початкової освіти на її ігровому етапі. Осередки для гри, оснащені килимками (1-2 кл.), стільцями, кріслами–пуфами (4 кл), настільними іграми, розмальовками, конструкторами (3 кл.).

УХВАЛИЛИ:

1. Адміністрації ЗЗСО

1.1. Забезпечувати синхронність дій учителів і батьків із метою повноцінного впровадження ідей НУШ та якісної підготовки дітей до викликів сучасного світу.

1.2. Сприяти реалізації принципів педагогіки партнерства для створення комфортного середовища для освіти та забезпечення орієнтації на особистість учня.

2. Учителям Дзензелівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

2.1. Забезпечувати постійний і інтенсивний обмін інформацією учасників освітнього процесу з метою формування когнітивної спроможності, успішного формулювання ідей, ухвалення рішень і досягнення цілей.

2.2. Узяти до уваги рекомендації як підготувати себе як суб’єкта освітнього процесу до реалізації моделі партнерства в школі.

2.3. Під час підготовки класних годин та позакласних заходів обов’язково враховувати особливості сучасного покоління Z: нетерплячість, зосередження на короткострокових цілях, залежність від Інтернету, фрагментарність образного мислення, гіперактивність. Залучати яскравий візуальний матеріал та «зворотний зв’язок», формувати позитивізм мислення та сприяти розвитку розумової активності дітей.

3. Психологічній службі

3.1. Організувати групові консультації-тренінги щодо формування навичок взаємодії учасників освітнього процесу.

3.2. Підготувати інформаційні матеріали щодо розвитку особистісних якостей учителів і здобувачів освіти, важливих для успішної взаємодії.

3.СЛУХАЛИ: Арзамасову А.О., директора закладу. (Виступ додається).

УХВАЛИЛИ:

Педагогічним працівникам, що не мають відповідних курсів, пройти підвищення кваліфікації педагогічним працівникам з цифрової грамотності.

До 10.04.2023

До плану роботи «Школа інформаційних технологій» ввести практичне заняття «Exel таблиця» та провести відповідно до плану роботи.

Візір В.М., до 14.04.2023

Продовжити здійснення висвітлення діяльності закладу через офіційний сайт закладу та інші інформаційні джерела.

4.СЛУХАЛИ: заступника з виховної роботи Тітаренко Л.А. (Виступ додається)

ВИСТУПИЛИ: Бортнік Ю.В., класний керівник 11 класу правопорушення, здійснені неповнолітніми, - це небезпечне соціальне явище, оскільки, по-перше, негативно впливають на формування особистості; по-друге, завдають значної шкоди суспільству через втрату трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повно цінного суспільного життя); по-третє, відіграють значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще неповнолітніми).

Бондар С.С., учитель правознавства, профілактика правопорушень серед неповнолітніх в Україні проводиться зусиллями соціально-психологічних служб, педагогів, співробітників соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, працівниками право охоронних органів. Проте дослідники звертають увагу на численні проблеми у цій сфері діяльності, які полягають у відсутності налагодженої співпраці між різними суб'єктами профілактики, у застосуванні переважно групових та масових форм роботи та неналежній увазі до інтерактивних методів (тренінгів, рольових ігор тощо), які сприяють кращому засвоєнню інформації дітьми.

Загалом, під профілактикою правопорушень розуміють діяльність державних органів і громадськості, що має системний характер як за комплексом заходів, так і за колом суб'єктів, які її здійснюють, спрямовану на недопущення виникнення, усунення, послаблення або нейтралізацію причин та умов злочинності, окремих її видів та конкретного злочину.

УХВАЛИЛИ:

Тримати під контролем роботу з профілактики злочинності, правопорушень, бездоглядності, безпритульності, проявів негативних явищ та булінгу в учнівському середовищі.

Упродовж навчального року, ЗДВР.

Дотримуватися вимог законодавчих та нормативних документів щодо запобігання дитячій злочинності, правопорушень, бездоглядності та булінгу.

Постійно, ЗДВР, соціальний педагог, класні керівники

Урізноманітнювати форми організації роботи з батьками щодо виконання ними своїх обов’язків по вихованню дітей. Проводити роботу щодо підвищення рівня педагогічної компетентності батьків з питань громадянського і морально-правового виховання дітей в сім’ї.

Упродовж 2022/2023 н.р.,

ЗДВР, соціальний педагог, класні керівники

Спланувати та проводити систематичну роботу щодо правового виховання дітей, учнівської молоді, приділяючи особливу увагу підліткам «групи ризику».

Постійно,

ЗДВР, соціальний педагог, класні керівники

Активізувати роботу, спрямовану на формування у дітей позитивної мотивації на дотримання принципів здорового способу життя як дієвого засобу протиправної поведінки підлітків, духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Протягом навчального року,

ЗДВР, соціальний педагог, класні керівники

Забезпечувати розвиток гурткової роботи шляхом максимального залучення педагогів та батьківської громадськості, сприяти тому, щоб кожний педагогічний працівник брав участь у виховній, гуртковій та позашкільній роботі.

Протягом навчального року, адміністрація школи

Підтримувати діяльність органів учнівського самоврядування, сприяти організації продуктивної дозвіллєвої діяльності учнів, спрямованої на духовний, інтелектуальний, фізичний розвиток учнів, самоствердження особистості та її соціалізації.

Протягом навчального року,

ЗДВР, педагог – організатор, класні керівники

Використовувати у своїй роботі інноваційні педагогічні технології, кращий вітчизняний та зарубіжний досвід виховної діяльності щодо запобігання негативним проявам в учнівському середовищі.

Постійно, ЗДВР, соціальний педагог,

педагог-організатор, класні керівники

5.СЛУХАЛИ: заступника директора Візірав М.В., , про особливості проведення НМТ для здобувачів освіти 11 класу та їх підготовку до НМТ – 2023. Він ознайомив з наказом МОНУ №318 від20.03.2023, листом МОНУ №1/4500-23 від 31.03.2023 та планом заходів по підготовці учнів 11-го класу до НМТ – 2023.

УХВАЛИЛИ:

1. Класному керівнику 11-го класу Бортнік Ю. В.:

1.1. Провести класні учнівські збори де розглянути питання підготовки до НМТ- 2023.

1.2. У ІІ семестрі 2022/2023 н.р. здійснювати систематичний контроль за відвідуванням учнів індивідуально-групових консультацій з метою підготовки до НМТ- 2023 та навчальними досягненнями учнів.

2. Керівникам шкільних МО у квітні 2023 року на засіданнях обговорити питання підготовки учнів 11-го класу до НМТ- 2023 і визначити шляхи підвищення результатів НМТ- 2023.

3. Учителям-предметникам, учні яких здають НМТ:

3.1. Провести у квітні 2023 року онлайн тестування для учнів 11 класу у форматі НМТ (ЗНО) попередніх років.

3.2. Продовжити проводити індивідуально-групові консультації з метою підготовки до НМТ- 2023 відповідно до індивідуальних планів учнів.

4. Візіру М. В., заступникові директора з навчальної роботи контролювати хід реєстрації до НМТ- 2023 року.

6.СЛУХАЛИ: Арзамасову А.О., директора закладу. З метою якісної організації методичних заходів для педагогічних працівників закладів освіти Черкаської області та відповідно до плану роботи КНЗ «Черкаський обласний інститут педагогічної освіти педагогічних працівників» пропонує перелік пролонгованих форм методичної роботи, що заплановані на 2023 рік.

Для участі у цих заходах вчителям необхідно було пройти реєстрацію педагогічним працівникам на Google Формах. Реєстрація тривала протягом лютого 2023 року. Педагогічні працівники, які зареєструвалися та візьмуть участь у пролонгованих формах методичної роботи, отримають відповідний сертифікат про навчання. Відповідно до листа КНЗ «Черкаського обласного інституту педагогічної освіти педагогічних працівників» вчителям необхідно розробити індивідуальний план проходження пролонгованих курсів (Додаток 1) та подати на розгляд педагогічної ради закладу, адже даний план вносить зміни до Індивідуальний плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2023 році. До засідання педагогічної ради було подано планр від таких педагогічних працівників: Тітаренко Л.А., Дишлюк І.С., Дігтяренко Л.М., Дігтяренко С.О., Демидова О.Л.

УХВАЛИЛИ:

- Індивідуальний план проходження пролонгованих курсів вважати таким, що може замінити Індивідуальний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2023 рік.

Секретар педради: Світлана ДІГТЯРЕНКО

Директор закладу: Алла АРЗАМАСОВА

Візір М. В., заступник директора закладу

Про підсумки проведення моніторингу стану реалізації завдань

Концепції Нової української школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради

Відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню

освіту», Концепції Нової української школи, затвердженої Кабінетом

Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988 – р «Про схвалення

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної

середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 903 – р «Про затвердження плану заходів на 2017 – 2029 роки із запровадження

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної

середньої освіти «Нова українська школа», наказу Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2018 року № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи», наказу по закладу «Про проведення моніторингу стану реалізації завдань концепції Нової української школи» від 17 лютого 2023 року №19-ос та з метою забезпечення практичної реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» комісією, затвердженою наказом з 27.02.2023 р. по 15.03.2023 р., проводилося вивчення данного питання .

В ході моніторингу членами комісії проведено співбесіди з педагогічними

працівниками, які викладають у 1-4 класах, про підготовку вчителя в умовах

НУШ, створення нового освітнього простору, дотримання вимог Державного

стандарту початкової освіти, проаналізовано стан матеріально-технічного

забезпечення освітнього процесу, вивчено ділову документацію.

Учителі початкових класів Дзензелівського ЗЗСО І-ІІІ ст. працюють із програмою НУШ-2 (цикл І (1–2 класи), цикл ІІ (3–4 класи), створеною під керівництвом Романа Шияна.

Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Ранкові зустрічі - це одна з основних особливостей НУШ.

Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі. Такі зустрічі згуртовують дітей та позбавляють страху висловлюватись.

Ранкова зустріч, згідно з методичними рекомендаціями, повинна відбуватися в класній кімнаті на килимі, де кожен займає зручне для себе положення. Проте, стоячи у колі, педагогу також не заважає домагатися щирого й відкритого спілкування, створювати чудовий психологічний контакт і об’єднання дітей. Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає результати як у спільноті класу, так і поза його межами.

Як відомо, ранкова зустріч містить чотири компоненти: вітання, обмін інформацією, групове заняття, щоденні новини. Вона поєднує в собі соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена колективу класу.

Під час таких зустрічей учитель є активним учасником кола. Такі навички розвивають усі класоводи, та найбільш помітно вони проявилися в учнів 1 та 3 класів. Учні 2 класу демонструють високий рівень відчуття спільноти, активно використовують можливість спілкування зі своїми ровесниками. Учні 4 класу отримують від учителя ставлення, вільне від критики, та необхідну допомогу для поборення невпевненості й страху.

Вдало у класах відбувається такий компонент, як вітання, він показує системність роботи вчителя та дисциплінує учнів. Наприклад, учні 3 класу паузи не заповнюють шумом, а тактовно надають можливість однокласникам зібратися з думками. Хоча класоводу потрібно нагадувати учням про толерантне ставлення у класній спільноті.

Під час обміну інформацією слід допомагати дітям організувати свої думки, спрямувати їх, оскільки молодші діти часто хочуть розказати все і не виділяють якийсь конкретний аспект інформації або досвіду. Так відбувалося під час зустрічей у 1 і 2 класах.

Проводячи групові заняття, початківці використовують ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси: асоціації, бесіди про свята й традиції, пантоміми, римування тощо. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню.

У щоденних новинах вчителі використовують календарі: природничий, історичний, народознавчий. Так, у 3 класі організовано відбулася робота з природничим календарем; у 4 – написання листа воїну ЗСУ; у 2 класі діти впевнено зробили записи в щоденник вражень; у 1 класі відбулася цікава бесіда з народознавства, під час якої діти показали себе активними й уважними співрозмовниками.

Доречно і вдало проводяться руханки, що допомагають налаштуватися на хвилю активності й позитиву.

Класоводи ретельно продумують роботу з цеглинками під час упровадження технології «LEGO», щоб запобігати порушенню встановлених правил.

Уроки в першому класі читає Непийвода Людмила Михайлівна, освіта-вища, за фахом- учитель початкових класів, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, Бортнік Юлія Валентинівна - освіта вища, спеціальність за дипломом- учитель англійської мови, спеціаліст другої кваліфікаційної категорії. Вчителі пройшли курси підвищення кваліфікації при «КНЗ ЧОІПОПП «, що засвідчують сертифікати професійного зростання, які виконуються на достатньому рівні. Для організації освітнього простору Непийвода Л. М., Бортнік Ю. В. використовують різноманітні методи (гру, дидактичні методи, дослідження, екскурсії, LEGO, шість цеглинок, проектну технологію, технологію розвитку критичного мислення). Окрім того, учителі початкових класів: Дігтяренко Л. М., Дігтяренко С. О., Левченко Н. П. пройшли курси підвищення кваліфікації при «КНЗ ЧОІПОПП «.Під час співбесіди було встановлено, що вчителі обізнані з основними нормативними документами освітнього процесу відповідно до Концепції Нової української школи, з теоретичними основами та сучасними досягненнями з методики початкового навчання, мають високий рівень психологічної готовності до змін, володіють сучасними методиками початкового навчання, інноваційними технологіями, у тому числі

особистісно-орієнтованими та інформаційними. Вчителі беруть участь в методичних заходах різних рівнів, проте мало уваги приділяють поширенню свого досвіду через інтернет- активність, публікації матеріалів на різноманітних інтернет-платформах. Рівень підготовки вчителів до уроку достатній.

Питання реалізації завдань Концепції Нової української школи розглядалося на засіданнях педагогічної ради. Проаналізовано та прийнято ряд рішень щодо організації освітньої

діяльності в НУШ на засіданні методичного об*єднання вчителів початкових класів:

«Обговорення програм, вивчення нормативних документів. які регламентують роботу початкової школи (нормативна база НУШ, програма та планування для 1 класу за Шияном Р.Б. оцінювання учнів)»;

«Розвиток соціальної компетентності школярів на уроках у сучасній школі»;

«Компетентнісний підхід до розвитку здібностей молодших школярів НУШ»;

«Аналіз рівня навчальних досягнень учнів 2-4 класів. Свіоцтва досягнень учнів 1класу».

Видано ряд наказів:

«Про затвердження заходів щодо підготовки здобувачів освіти до навчання у

1 класі відповідно до Концепції Нової української школи»:

«Про зарахування учнів 1 класу»;

«Про затвердження плану заходів з реалізації основних положень Концепції

НУШ» ;

«Про затвердження порядку оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу

та організацію освітнього процесу у Новій українській школі»;

«Про адаптацію першокласників до шкільного життя» ;

«Про проведення моніторингу стану реалізації концепції Нової Української

Школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»;

«Про підсумки проведення моніторингу стану реалізації концепції Нової

Української Школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів:

Проведено класні батьківські збори в 1 класі на яких розглядались питання

НУШ, залучення батьків до освітнього процессу.

Для створення належного освітнього простору було залучено кошти державного та місцевого бюджетів. Придбано меблі, техніку, дидактичний матеріал, змінено дизайн класної кімнати. Відповідно до наказу МОН України від 13.02.2018 рок № 137 «Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи» класна кімната 1 класу укомплектована шкільними меблями: наявні одномісні парти, стільці, відкриті шафи для зберігання дидактичного матеріалу.

Встановлено мультимедійну дошку. Cтворено куточок живої природи для пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами. Втім, необхідно дообладнати місце для проведення дослідів, поповнити куточок живої природи акваріумом, активніш використовувати наявне обладнання для проведення дослідів. Для художньо-творчої діяльності передбачені полички де зберігається приладдя, та стенд для змінної виставки дитячих робіт. В класі є настільні ігри, інвентар для рухливих ігор. геометричні фігури,

компаси, лупи, глобуси, конструктор «LEGO» та інше. Відповідно до

Типового переліку наявне дидактичне наповнення проте не в достатній

кількості. Учні повністю забезпечені навчальною літературою, підручниками, зошитами з друкованою основою. В дизайні освітнього простору використані елементи, які сприяють мотивації учнів до навчання: пам’ятки, поради, тематичні плакати. Загалом приміщення та обладнання першого класу не повністю відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Відвідування уроків,анкетування вчителя, батьків учнів показало, що завдання НУШ та упровадження Державного стандарту педагогічними працівника відбувається завдяки таким технологіям, як «коло вибору», ранкові зустрічі.

Учні обізнані з правилами і рутинами, організацією в колективі, відносинами з однолітками та вчителями. Розвиток творчих здібностей відбувається через заповнення освітніх осередків, участі у загальношкільних заходах. Проте створення портфоліо дитини, класу не здійснюється.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» від 23.03.2018 року № 283 у класних кімнатах створено 8осередків:

 Осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями.

 Змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки, фліпчарти,

стенди, плакати тощо.

 Осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для

рухливих ігор.

 Осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання

приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.

 Куточок живої природи (частково).

 Осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, пазловими

килимками, килимками з м’яким покриттям.

 Дитяча класна бібліотечка.

 Осередок вчителя, оснащений столом, ноутбуком, шафами для зберігання дидактичного матеріалу.

Оновлені підходи НУШ потребують широкого залучення дітей до творчого розвитку та самовдосконалення. Важливими є створені у класах осередки художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт. Це зона для тих речей, які розпалюють уяву дитини і включають у себе мистецькі і крафтові матеріали. У кабінетах у відділеннях шаф стоять предметні, наочні засоби навчання, які діти використовують під час уроків. Матеріали розташовані таким чином, що учні мають до них легкий доступ. Школярі можуть їх спокійно взяти і так само без нагадувань поставити назад.

У педагогічному процесі Нової української школи зростає частка проектної та дослідницької діяльності. Осередок проведення дослідів представлений наявністю таких ресурсів як мікроскопи учнівські біологічні, набори мікропрепаратів «Ботаніка», математичні ваги, предметні муляжі тощо.

Деякі учні природно воліють працювати наодинці, іншим для релаксації просто потрібне усамітнення. З цією метою доцільними є створені у класах осередки відпочинку. Запасний стіл і стільці в кутку класної кімнати використовуються вчителями для організації так званого «осередку тиші». Це ефективний засіб для сенсорної інтеграції.

З метою формування читацької компетентності молодших школярів, забезпечення сформованості вміння орієнтуватися у читацькому колі кожний клас має дитячу бібліотеку, де зібрані цікаві книжки, журнали, комікси, які відповідають віковим особливостям школярів.

Осередок вчителя – це маленький оазис. Він допомагає педагогу в організації освітньої діяльності. У початківців цей осередок оснащений столом, стільцем, ноутбуком, ящиками для зберігання дидактичного матеріалу, наборами Lego.

Відповідно до практичних рекомендацій організації навчального простору за Концепцією НУШ Дзензелівський ЗЗСО І-ІІІ ст. чудово облаштував простір шкільних коридорів для релаксації, відпочинку, проведення ранкових зустрічей молодших школярів тощо.

В закладі наявний інтернет-сайт. На сайті розміщена інформація про умови

зарахування учнів, кадрове забезпечення, освітня програма навчання,

інформація про вибір підручників, поради батькам, але відсутні інформаційні,відео- та фотозвіти з проведених заходів. Система зворотнього зв’язку «учитель – батьки - учитель», «батьки – учитель — батьки» функціонує завдяки батьківським зборам, безпосередньому спілкуванню та спілкуваннютелефоном. Здійснюється спілкування через мережу фейсбук у групі «НУШ 1 клас» . Батьки беруть участь у виховній та навчальній роботі, загальношкільних заходах та родинних святах.

Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних дисциплін у 2022-2023 н.р., згідно рішення педагогічної ради, освітній процес в 1 класі здійснюється за типовою освітньою програмою під керівництвом Романа Шияна. Вчителька забезпечена календарно-тематичним плануванням, модельними програмами, методичним посібником «Порадник для вчителя» та різною методичною літературою.

Аналіз ведення шкільної документації показав, що записи в класному журналі 1 класу ведуться відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України від 08.04.2015 року № 412 та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх закладів ( лист МОН України від 21.09.2015 року № 2/2-14-1904-15 та від 22.05.2018 року № 1/9-332); наказу МОН України від 07.12.2018 року № 1362 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів 1 класу Нової української школи».

На виконання наказу МОН № 924 від 20.08.2018 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи» станом на березень місяць 2023 року наявні свідоцтва досягнень учнів, де на кінець року буде узагальнена характеристика особистих досягнень учня та надані рекомендації батькам, що стосуються освітнього процесу дитини.

Належним чином оформлено особові справи учнів 1-4 класів.

Портфоліо як засіб оцінювання особистих досягнень учнів

Однією із сучасних технологій оцінювання навчально-пізнавальної діяльності дитини є технологія «ПОРТФОЛІО». Портфоліо (італійською – «папки з документами») є формою аутентичного (дійсного, справжнього) оцінювання освітніх результатів за роботами, які створюють учні в ході навчальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності. Портфоліо має бути постійним процесом – так воно зможе відобразити зусилля дитини, її прогрес та навчальні досягнення за певний період часу. Воно відображає сильні сторони дитини, а також її потреби.

Основний зміст «Портфоліо» - показати все, на що ти здатний.

Велике значення портфоліо у тому, що воно сприяє максимальному розкриттю індивідуальних можливостей кожної дитини, розвитку мотивації для творчого росту. Портфоліо – технологія формування ключових компетентностей учня, нова ефективна форма контролю і оцінки його досягнень. Пізнати дитину, її духовний світ, спрямувати її енергію на вищий злет творчої активності й допомагає створення «Портфоліо» учня. І вже іншими очима дивишся на учнів, зовні тихих і непримітних, і розумієш, що кожен з них - особистість, по-своєму талановита і незвичайна.

Працюючи зі своїми учнями над створенням портфоліо, учителі початкових класів стверджують, що процес створення портфоліо дуже захоплює учнів. Це співпраця вчителя і учнів, де вчитель у даній ситуації експерт, консультант, куратор. Портфоліо сприяє інтеграції викладання й оцінювання, забезпечує учнів, вчителів та батьків необхідною інформацією про розвиток дитини, дозволяє вчителю спостерігати за її розвитком та формує основу оцінювання учнівської успішності. Портфоліо – багате джерело інформації про дитину.

У розділі «Мій світ» учні розміщують інформацію, яка цікава і важлива для самої дитини. Класоводи розробили такі рубрики :

- «Моє ім’я» - інформація про те, що означає ім’я дитини, можна написати інформацію про знаменитих людей, які носили і носять таке ім’я. Якщо у дитини цікаве прізвище, то можна помістити інформацію про те, що воно означає.

- «Моя сім’я» - дитина розповідає про кожного члена сім’ї, подає фото чи малюнок.

- «Моє село» - розповідь про рідне село, його цікаві місця. Можна розмістити намальовану схему маршруту від дому до школи. Важливо, щоб на ньому були відмічені небезпечні місця маршруту.

«Мої друзі», де можна розмістити фотографії друзів, дати інформацію про їх інтереси та захоплення.

«Мої захоплення» - це невелика розповідь про те, чим захоплюється дитина, які секції та гуртки відвідує.

«Моя школа» - розповідь про школу та вчителів, про найкращі події шкільного життя.

«Мої улюблені предмети» - розповідь про предмети, які найбільше подобаються в школі.

У розділі – «Портфоліо документів» зібрані роботи учнів, присвячені кожному навчальному предмету: діагностичні роботи, цікаві проекти, відгуки про прочитані книги, власні твори, перекази, грамоти, подяки, дипломи.

В розділі «Моя творчість» учні розмістили свої творчі роботи: малюнки, вірші, казки. Якщо виконана робота з трудового навчання об’ємна, то розміщене її фото.

Упровадження такої форми діяльності, як портфоліо, означає вихід на новий рівень самосвідомості учня, де він вибирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим.

Кожна людина - автор власного життя, а тому повинна написати у своєму житті хоч одну книгу. Це може бути портфоліо – повне зібрання власних досягнень.

Освітня програма закладу початкової освіти, створена на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

відстежувати навчальний поступ учнів;
вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
запобігати побоюванням дитини помилитися;
плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
постійного спостереження за навчальним поступом учня/учениці3 з боку вчителів, батьків і самих учнів;
поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі очікуваних результатів навчання вчитель формулює індивідуальні результати навчання учня/учениці відповідно до опанування ним/нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Арзамасова А.О., директор закладу

Про підсумки проведення внутрішнього моніторингу на тему: «Висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології»

На сучасному етапі інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти є національним пріоритетом. При цьому актуальною є проблема їх раціонального використання у навчально-виховному процесі, висвітлення діяльності закладу через використання соціальних мереж офіційного вебсайту. Як показує досвід, вирішення цієї проблеми можливе через зміну професіограми вчителя та компонентів його професійної компетентності. Тому особливої актуальності набуває проблема організації, проведення моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників та розробки ефективної та гнучкої системи підвищення кваліфікації педагогів в галузі ІКТ та формування ІКТ-компетентності. Адже вчителі нового покоління повинні вміти кваліфіковано вибирати та застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонічного розвитку учнів з врахуванням їхніх індивідуальних особливостей, оскільки раціональне та грамотне впровадження вчителями ІКТ забезпечить індивідуалізацію процесу навчання, а, отже, дозволить покращити результативність використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

На виконання плану внутрішнього самооцінювання у 2022-2023 н.р. та наказу по школі з основної 4діяльності №21-ос від 22.02.2023 «Про здійснення моніторингу висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології» у березні 2023 року було організовано та проведено моніторингове дослідження ІКТ-компетентності вчителів та висвітлення діяльності закладу через інформаційні джерела, мета якого полягала у визначенні індивідуальної траєкторії саморозвитку, самоосвіти та навчання педпрацівників основам інформаційно-комунікаційних технологій в умовах формування інформаційно-освітнього простору школи та у визначенні рівня умінь вчителів Висвітлювати діяльність закладу через соціальні мережі, канали, сайти, блоги, тощо. Даним наказом затверджено програму моніторингу ІКТ- компетентності педагогічних працівників, сутність якої полягає в тому, щоб активно включити педагогічних працівників до постійного вдосконалення, випередженого формування та розвитку власної ІКТ-компетентності та інформаційної культури в цілому. Реалізація програми передбачає проведення аналізу рівня володіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних технологій, проведення тестування для визначення рівня володіння вчителями ІКТ та забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних вмінь через різні форми методичної роботи, спрямовані на підвищення рівня ІКТ-компетентності.

Об’єктом моніторингового дослідження став процес формування професійної компетентності вчителя.

В ході моніторингового дослідження використовувалися наступні інструменти:

- вхідна анкета самооцінки ІКТ – компетентності вчителя

- діагностична карта сформованості інформаційно-комунікативної компетентності вчителя

- анкета «Визначення базового рівня ІКТ компетентності вчителя для педагогічних працівників»

- тест на встановлення рівня володіння іформаційнокомунікаційними технологіями

- форма спостереження за навчальним заняттям

- інтерв’ю

- спостереження за висвітленням діяльності закладу через інформаційні мережі.

Моніторинг ІКТ-компетентності є системою співпраці адміністрації, педагогічних працівників та учнів закладу яка забезпечує виконання наступних функцій:

- мотиваційну – стимулювання педагогічних працівників до самовдосконалення та саморозвитку;

- інформаційну – отримання даних про рівень готовності педагогів працювати в умовах інформатизації суспільства;

- діагностичну – виявлення параметрів, які потребують вдосконалення ІКТ - компетентності педагога;

- аналітичну – визначення зв’язку між потребою педагога у розвитку певних умінь і навичок в галузі ІКТ та змістом, формами, методами та засобами методичної роботи в навчальному закладі.

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів

став можливим через такі форми науково-методичної роботи, як:

• систему постійно діючих практичних занять з питань вдосконалення навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі «Школа іноваційних технологій»;

• індивідуальні консультації за запитом;

• систему майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в ІКТ;

• систему дистанційного навчання;

• проходження онлайн курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників з ІКТ-грамотності;

• самоосвітню діяльність педагогічних працівників;

Результати моніторингового дослідження

На двох етапах моніторинговим дослідженням було охоплено 18 вчителів, що становить 100 % усіх педагогічних працівників.

Оцінювання ІКТ-компетентності вчителів здійснювалося за такими параметрами на основі вхідного анкетування (7 бальною шкалою):

А наявність загальних уявлень з ІКТ;

B наяність уявлень про електронні та цифрові освітні ресурси;

C володіння інтерфейсом операційної системи;

D технології у сфері мультимедіа;

E технології використання обладнання;

F володіння навичками користувача офісних технологій у контексті

підготовки дидактичних засобів у предметній галузі та робочих

документів;

G володіння технологією підготовки графічних зображень;

H володіння базовими Інтернет-сервісами та технологіями;

І володіння основами технології побудови WEB-сайтів.

Результати оцінювання ІКТ-компетнтності вчителів на І-му етапі досліджження

З метою визначення факторів, що впливають на рівень ІКТ компетентності проведено інтерв’ю з вчителями за такими питаннями:

1. Причини, що заважають використовувати ІКТ:

A. Немає комп’ютера в кабінеті – 31,5%.

B. Є комп’ютер, але немає проектора чи телевізора – 90%.

C. Не володію потрібними навичками – 0%.

D. Не бачу ефективності – 0%.

2. Причини, які змотивували вас використовувати ІКТ в навчально-виховному процесі:

A. Примус адміністрації – 10%.

B. Власне бажання бути ІКТ- компетентним вчителем – 50%.

C. Курси ІКТ-грамотності – 10%.

D. Ефективність роботи колег із впровадження ІКТ – 30%.

E. Матеріальний зиск – 0%.

У ході проведення моніторингу одним із напрямків було вивчення документації педагогічних працівників щодо підвищення кваліфікації з інформаційної грамотності. Так 70 % вчителів пройшли підвищення кваліфікації з цифрофої освіти на таких платформах: Дія, Всеосвіта, ЧОІПОПП, PRPMETHEUS, ED Pro.

Під час здійснення моніторингу також належну увагу було приділено щодо використання ІКТ під час навчальних занять. Адже запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету.

Майже всі педагогічні працівники виконали завдання вчителя, який використовує ІКТ, а саме навчити дітей добувати інформацію і її аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно, що формує навички, які знадобиться їм у житті, незалежно від обраної професії. Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє поглиблено усвідомлювати та засвоювати учням навчальний матеріал. Це створює сприятливі умови для формування в дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно.

Усі педагогічні працівники закладу систематично ведуть електронні журнали, а учні відповідно користуються електронними щоденниками на платформі NZ.UA. Дана платформа під час організації освітнього процесу для доповнення уроків мультимедійними тематичними матеріалами, посиланнями на практичні, лабораторні роботи, перегляд презентацій, виконання підсумкових тестовий завдань. Вчителі активно користуються платформою «На Урок» та «Всеосвіта» для проведення підсумкових тестувань. На даних платформах вчителі використовують тести які пропонує платформа, а також більшість педагогів розробляють власні тести. Для вивчення нового матеріалу використовуюсь навчальні відео Всеукраїнської Школи Онлайн, YouTube, власні презентації Power Point. У початковій школі часто використовуються навчальні матеріали НУШ розроблені укладачами підручників, для повторення засвоєного матеріалу в ігровій формі використовується платформа LerningApps. Для організації дистанційного навчання учнів, що перебувають за кордоном, проведення індивідуальних занять, бесід використовується додаток Google Meet, Jamboard. Для спільного заповнення таблиць, документів тощо, використовується додаток Google документи та ін.

В управлінській діяльності та для організації систематичної роботи колективу закладу використовуються теж ІКТ:

Google документи;
Gmail, ukr.net;
Keep;
Viber.

Задля забезпечення систематичного висвітлення діяльності закладу усі педагогічні працівники ведуть персональні блоги за допомогою яких діляться методичними напрацюваннями, власним досвідом, висвітлюють власну діяльність, цікаві заходи, позакласну діяльність. Учнівським самоврядуванням ведеться шкільне телебачення Svit Tv, усі позакласні заходи розміщуються на власному You Tube каналі, оголошення та актуальні новини розміщуються на офіційному сайті школи, соціальних мережах. Згідно ст.30 Закону України «Про освіту» на офіційному сайті школи висвітлюється діяльність закладу.

За наслідками проведення моніторингу ІКТ – компетентності та навчання вчителів основам ІКТ у нашому навчальному закладі отримані позитивні результати щодо удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес.

Результати моніторингового дослідження дають підстави зробити такі висновки:

Аналіз результатів дослідження показав, що вчителі мають в основному середній та достатній рівні сформованості ІКТ-компетентностей.
Моніторингове дослідження зумовило посилення мотивації вчителів щодо використання ІКТ у навчальний процес.
Мотивація щодо оволодіння ІКТ стимулювала у вчителів до самовдосконалення та саморозвитку.
Аналіз результатів моніторингового дослідження показав достатнє підвищення рівня готовності педагогів працювати в умовах інформаційно-освітнього простору школи, адже 70% вчителів пройшли курси ІКТ-грамотності.
Результати педагогічної діагностики дають змогу стверджувати, що в межах реалізованої системи навчання вчителів ефективно відбувається формування мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів ІКТ- компетентностей.
Результати анкетування вчителів вказують на ефективність проведення майстер-класів, семінарів, курсів ІКТ-грамотності, самоосвітньої діяльності щодо дистанційного вивчення курсу «Цифрові технології»

Проте, проведена діагностика показала і негативні факти:

1. У більшості вчителів не сформовано рефлексійного компоненту ІКТ- компетентності.

2. Діагностика виявила той факт, що вчителі першої та другої кваліфікаційної категорії мають значно вищий рівень ІКТкомпетентності, ніж вчителі вищої кваліфікаційної категорії, що свідчить про невідповідність рівня ІКТ - компетентності до рівня професійної компетентності.

3. Причинами низької мотивації використання ІКТ у професійній діяльності є відсутність комп’ютерної техніки у кабінетах, недостатність ефективного ППЗ та великі затрати часу вчителів при підготовці до уроків.

Здійснення моніторингу ІКТ-компетентності педагогів, як суб’єктів інформаційного освітнього простору навчального закладу показало ефективний вплив на зміст, форми, методи та засоби методичної підготовки різних категорій педагогічних працівників, що оптимізує використання ресурсів навчального середовища для підвищення якості освіти та самореалізації педагогів і учнів, а отримання достовірної інформації дозволяє вчителям узагальнити та покращити показники роботи в галузі ІКТ, окреслити індивідуальну освітню траєкторію щодо підвищення ІКТ-компетентності.

Тітаренко Л.А., заступник з виховної роботи

Про безпечне освітнє середовище (профілактика злочинності).

У 2022/2023 навчальному році робота Дзензелівського ЗЗСО І — ІІІ ступенів щодо створення безпечного освітнього середовища спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» від 18.12.2018 № 2657-VIII, листа Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 року № 1/9-436 "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)", Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229, враховуючи методичні рекомендації листа МОН України від 10 серпня 2022р. № 1/9105-22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н. р.» та річного плану школи.

Однією зі складних проблем сучасного закладу освіти є наявність правопорушень серед дітей та підлітків. Тому проводиться багатогранна системна робота:

- здійснюється щоденний контроль за відвідуванням учнями закладу(облік ведеться класними керівниками в журналі)

- розроблено правила поведінки для учнів, які розміщені на сайті https://dzen.school.org.ua/news/10-11-51-29-04-2021;

- проводяться Тижні права;

- в межах учнівського органу самоврядування працює Міністерство дисципліни;

- постійно ведеться робота класних керівників, соціального педагога щодо виявлення дітей із неблагополучних сімей, класними керівниками, членами батьківського комітету і соціальним педагогам школи відвідані неблагополучні сім’ї, складено акти обстеження житлово-побутових умов неблагополучних сімей, проведено засідання батьківських лекторіїв, індивідуальні бесіди з учнями групи «ризику» та їх батьками.

- з метою профілактики правопорушень учні залучені до гурткової роботи, позашкільної діяльності та організації змістовного дозвілля;

- планом батьківського лекторію було передбачено питання «Відповідальність батьків за вчинки дітей», «Відповідальність батьків за злочини, скоєні їх дітьми» тощо);

- питання роботи з профілактики правопорушень і злочинності серед учнів закладу, робота класних керівників щодо профілактики злочинності та протидія булінгу розглядалися на засіданнях ШМО класних керівників.

Робота щодо організації безпечного освітнього середовища регулюється наказами по закладу освіти:

“Про організацію і ведення роботи з ОП та БЖД” (від 02.08.22 №56-ос)
“Про заборону тютюнопаління в закладі” (від 01.09.22 №69-ос)
“Про проведення місячника “Увага! Діти на дорозі”
(від06.09.22 №78-ос)
“Про проведення Тижня безпеки дорожнього руху”
(від 11.11.22 №93-ос)
“Про заходи щодо запобігання травматизму” (від 21.11.22 №95-ос)
“Про проведення в закладі освіти Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства”” (від 21.11.22 №96-ос)
«Про організацію роботи щодо запобіганню правопорушенням,

злочинності і бездоглядності у 2022/2023 навчальному році» ( від

19.09.2022, № 87 – ос)

«Про затвердження плану заходів запобігання та протидії булінгу (цькування) у закладі освіти» (від 04.01.2023, №05 – ос) розміщено на сайті закладу https://dzen.school.org.ua/bulingu-ni-14-57-48-09-09-2020/

Активну роботу по профілактиці негативних явищ в дитячому середовищі проводить заступник директора з виховної роботи Тітаренко Л.А.. Проведено ряд індивідуальних бесід з учнями на теми: «Дотримання правил внутрішкільного розпорядку, правил для учнів. Попередження правопорушень», «Недопустимість випадків булінгу, крадіжок, порушення режиму школи» , «Попередження випадків скоєння протиправних дій»,

«Шкідливий вплив тютюнопаління на організм дитини», «Кримінальна відповідальність неповнолітніх за скоєння злочинів», «Бродяжництво – шлях до скоєння злочинів» та інші.

Також профілактичну роботу з учнями веде соціальний педагог Самборська С.П. Відповідно надається методична та практична допомога класним керівникам в роботі з учнями, які потребують особливої педагогічної уваги. Разом з класними керівниками було відвідано родини таких учнів, про що складено акти, поновлено психолого-педагогічну характеристику з урахуванням змін в поведінці учнів. З сім’єю Белових проведені заходи не дали позитивних результатів, тому дітей було вилучено з сім’ї.

Кожен класний керівник постійно вивчає індивідуальні, психологічні особливості учнів, їхні нахили, здібності. На годинах спілкування регулярно проводяться правоосвітні бесіди.

У рамках роботи з попередження злочинності та запобігання дитячій бездоглядності у школі проводились наступні заходи: щомісячний рейд "Н" в журналі; постійний контроль класними керівниками відвідування дистанційних уроків та закладу освіти учнями та своєчасне встановлення класними керівниками причини відсутності учнів у школі, медичною сестрою та соціальним педагогом "Журналу обліку відсутніх учнів по школі", контроль класних керівників за збереженням медичних довідок чи письмових пояснень батьків про причину відсутності на уроках в особовій справі учня протягом навчального року; щоденний контроль за станом відвідування школи дітьми.

Успіх спільної діяльності педагогів і батьків великою мірою залежить від глибокого знання вчителем учнів, їхніх родин й тому у закладі практикується детальне знайомство з родинами за програмою вивчення сім’ї. Саме за результами вивчення сім’ї складаються соціально педагогічні паспорти класів, закладу, а працівником соціально-психологічної служби ведеться систематична індивідуальна та групова робота з різними соціальними групами.

У закладі освіти працює організація учнівського самоврядування з профілактичної роботи: Міністерство дисципліни та порядку, засідання якого відбуваються кожного місяця, на якому аналізується дотримання учнями школи Правил внутрішнього розпорядку.

Вирішено питання про організацію змістовної позаурочної діяльності вихованців. В закладі працює 2 гуртки від позашкілля, до яких залучено учнів з девіантною поведінкою.

Також питання профілактики правопорушень серед учнівської молоді слухалися на батьківських зборах у 1-11 класах.

Звернень щодо виявлених випадків булінгу протягом 2022 — 2023 н.р. не було.