Про підсумки проведення внутрішнього моніторингу на тему: «Висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології»

Дата: 10.04.2023 16:49

Кількість переглядів: 37

Про підсумки проведення внутрішнього моніторингу на тему: «Висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології»

На сучасному етапі інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти є національним  пріоритетом. При цьому актуальною є проблема їх раціонального використання у навчально-виховному процесі, висвітлення діяльності закладу через використання соціальних мереж офіційного вебсайту. Як показує досвід, вирішення цієї проблеми можливе через зміну професіограми вчителя та компонентів його професійної компетентності.  Тому особливої актуальності набуває проблема організації, проведення моніторингу ІКТ-компетентності педагогічних працівників та розробки ефективної та гнучкої системи підвищення  кваліфікації педагогів в галузі ІКТ та формування ІКТ-компетентності. Адже вчителі нового покоління повинні вміти кваліфіковано вибирати та застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонічного розвитку учнів з врахуванням їхніх індивідуальних особливостей, оскільки раціональне та грамотне впровадження вчителями ІКТ забезпечить індивідуалізацію процесу навчання, а, отже, дозволить покращити результативність використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

 На виконання плану внутрішнього самооцінювання у 2022-2023 н.р. та наказу по школі з основної 4діяльності №21-ос від 22.02.2023 «Про здійснення моніторингу висвітлення діяльності закладу через інформаційні технології» у березні 2023 року було організовано та проведено  моніторингове дослідження ІКТ-компетентності вчителів та висвітлення діяльності закладу через інформаційні джерела, мета якого полягала у визначенні індивідуальної траєкторії саморозвитку, самоосвіти та навчання педпрацівників основам інформаційно-комунікаційних технологій в умовах формування інформаційно-освітнього простору школи та у визначенні рівня умінь вчителів  Висвітлювати діяльність закладу через соціальні мережі, канали, сайти, блоги, тощо. Даним наказом затверджено програму  моніторингу ІКТ- компетентності педагогічних працівників, сутність  якої полягає в тому, щоб активно включити педагогічних працівників до постійного вдосконалення, випередженого формування та розвитку власної ІКТ-компетентності та інформаційної культури в  цілому. Реалізація програми передбачає проведення аналізу рівня  володіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних технологій, проведення тестування для визначення рівня володіння вчителями ІКТ  та забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями основ  інформаційно-комунікаційних вмінь через різні форми методичної роботи,   спрямовані на підвищення рівня ІКТ-компетентності.

 Об’єктом моніторингового дослідження став процес формування професійної компетентності вчителя.

В ході моніторингового дослідження використовувалися наступні інструменти:

- вхідна анкета самооцінки ІКТ – компетентності вчителя

- діагностична карта сформованості інформаційно-комунікативної компетентності вчителя

- анкета «Визначення базового рівня ІКТ компетентності вчителя для педагогічних працівників»

- тест на встановлення рівня володіння іформаційнокомунікаційними технологіями

- форма спостереження за навчальним заняттям

- інтерв’ю

- спостереження за висвітленням діяльності закладу через інформаційні мережі.

Моніторинг ІКТ-компетентності є системою співпраці адміністрації, педагогічних працівників та учнів закладу яка забезпечує виконання наступних функцій:

- мотиваційну – стимулювання педагогічних працівників до  самовдосконалення та саморозвитку; 

- інформаційну – отримання даних про рівень готовності педагогів  працювати в умовах інформатизації суспільства; 

- діагностичну – виявлення параметрів, які потребують  вдосконалення ІКТ - компетентності педагога;

- аналітичну – визначення зв’язку між потребою педагога у  розвитку певних умінь і навичок в галузі ІКТ та змістом, формами, методами та засобами методичної роботи в навчальному закладі. 

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів 

став можливим через такі форми науково-методичної роботи, як: 

• систему постійно діючих практичних занять з питань вдосконалення  навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі «Школа іноваційних технологій»; 

• індивідуальні консультації за запитом; 

• систему майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в  ІКТ; 

• систему дистанційного навчання;

 • проходження онлайн курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників з  ІКТ-грамотності;

• самоосвітню діяльність педагогічних працівників;

 Результати моніторингового дослідження

 На двох етапах моніторинговим дослідженням було охоплено 18 вчителів, що становить 100 % усіх педагогічних працівників.

 Оцінювання ІКТ-компетентності вчителів здійснювалося за  такими параметрами на основі вхідного анкетування (7 бальною шкалою):

А наявність загальних уявлень з ІКТ;

B наяність уявлень про електронні та цифрові освітні ресурси;

C володіння інтерфейсом операційної системи;

D технології у сфері мультимедіа;

E технології використання обладнання;

F володіння навичками користувача офісних технологій у контексті 

 підготовки дидактичних засобів у предметній галузі та робочих 

 документів;

G володіння технологією підготовки графічних зображень;

H володіння базовими Інтернет-сервісами та технологіями;

І володіння основами технології побудови WEB-сайтів.

 Результати оцінювання ІКТ-компетнтності вчителів на І-му етапі досліджження

 З метою визначення факторів, що впливають на рівень ІКТ компетентності проведено інтерв’ю з  вчителями за такими питаннями:

1. Причини, що заважають використовувати ІКТ:

A. Немає комп’ютера в кабінеті – 31,5%.

B. Є комп’ютер, але немає проектора чи телевізора – 90%. 

C. Не володію потрібними навичками – 0%.

D. Не бачу ефективності – 0%.

2. Причини, які змотивували вас використовувати ІКТ в  навчально-виховному процесі:

A. Примус адміністрації – 10%.

B. Власне бажання бути ІКТ- компетентним вчителем – 50%.

C. Курси ІКТ-грамотності – 10%.

D. Ефективність роботи колег із впровадження ІКТ – 30%.

E. Матеріальний зиск – 0%. 

 У ході проведення моніторингу одним із напрямків було вивчення документації педагогічних працівників щодо підвищення кваліфікації з інформаційної грамотності. Так 70 % вчителів пройшли підвищення кваліфікації з цифрофої освіти на таких платформах: Дія, Всеосвіта, ЧОІПОПП, PRPMETHEUS, ED Pro.

Під час здійснення моніторингу також належну увагу було приділено щодо використання ІКТ під час навчальних занять. Адже запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання  під час вивчення будь-якого предмету.

Майже всі педагогічні працівники виконали завдання вчителя, який використовує ІКТ, а саме навчити дітей добувати інформацію і її аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно, що формує навички, які  знадобиться їм у житті, незалежно від обраної професії. Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій  дозволяє поглиблено усвідомлювати та засвоювати учням навчальний матеріал. Це створює сприятливі умови для формування в дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно. 

Усі педагогічні працівники закладу систематично ведуть електронні журнали, а учні відповідно користуються електронними щоденниками на платформі NZ.UA. Дана платформа під час організації освітнього процесу  для доповнення уроків мультимедійними тематичними матеріалами, посиланнями на практичні, лабораторні роботи, перегляд презентацій, виконання підсумкових тестовий завдань. Вчителі активно користуються платформою «На Урок» та «Всеосвіта» для проведення підсумкових тестувань. На даних платформах вчителі використовують тести які пропонує платформа, а також більшість педагогів розробляють власні тести. Для вивчення нового матеріалу використовуюсь навчальні відео Всеукраїнської Школи Онлайн, YouTube, власні презентації Power Point. У початковій школі часто використовуються навчальні матеріали НУШ розроблені укладачами підручників, для повторення засвоєного матеріалу в ігровій формі використовується платформа LerningApps. Для організації дистанційного навчання учнів, що перебувають за кордоном, проведення індивідуальних занять, бесід використовується додаток Google Meet, Jamboard. Для спільного заповнення таблиць, документів тощо, використовується додаток Google документи та ін.

В управлінській діяльності та для організації систематичної роботи колективу закладу використовуються теж ІКТ: 

• Google документи;

• Gmail, ukr.net;

• Keep;

• Viber.

Задля забезпечення систематичного висвітлення діяльності закладу усі педагогічні  працівники ведуть персональні блоги за допомогою яких діляться методичними напрацюваннями, власним досвідом, висвітлюють власну діяльність, цікаві заходи, позакласну діяльність. Учнівським самоврядуванням ведеться шкільне телебачення Svit Tv, усі позакласні заходи розміщуються на власному You Tube каналі, оголошення та актуальні новини розміщуються на офіційному  сайті школи, соціальних мережах. Згідно ст.30 Закону України «Про освіту» на офіційному сайті школи висвітлюється діяльність закладу. 

За наслідками проведення моніторингу ІКТ – компетентності та навчання вчителів основам ІКТ у нашому навчальному закладі отримані позитивні результати щодо удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес. 

Результати моніторингового дослідження дають підстави зробити такі висновки: 

1. Аналіз результатів дослідження показав, що вчителі мають в основному середній та достатній рівні сформованості ІКТ-компетентностей. 

2.  Моніторингове дослідження зумовило посилення мотивації вчителів щодо використання ІКТ у навчальний процес. 

3.  Мотивація щодо оволодіння ІКТ стимулювала у вчителів до самовдосконалення та саморозвитку. 

4.  Аналіз результатів моніторингового дослідження показав достатнє підвищення рівня готовності педагогів працювати в умовах інформаційно-освітнього простору школи, адже 70% вчителів пройшли курси ІКТ-грамотності.

5.  Результати педагогічної діагностики дають змогу стверджувати, що в межах реалізованої системи навчання вчителів ефективно відбувається формування мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів ІКТ- компетентностей. 

6.  Результати анкетування вчителів вказують на ефективність проведення майстер-класів, семінарів, курсів ІКТ-грамотності, самоосвітньої діяльності щодо дистанційного вивчення курсу «Цифрові технології» 

Проте, проведена діагностика показала і негативні факти: 

1. У більшості вчителів не сформовано рефлексійного компоненту ІКТ- компетентності.

 2. Діагностика виявила той факт, що вчителі першої та другої кваліфікаційної категорії мають значно вищий рівень ІКТкомпетентності, ніж вчителі вищої кваліфікаційної категорії, що свідчить про невідповідність рівня ІКТ - компетентності до рівня професійної компетентності. 

3. Причинами низької мотивації використання ІКТ у професійній діяльності є відсутність комп’ютерної техніки у кабінетах, недостатність ефективного ППЗ та великі затрати часу вчителів при підготовці до уроків. 

Здійснення моніторингу ІКТ-компетентності педагогів, як суб’єктів інформаційного освітнього простору навчального закладу показало ефективний вплив на зміст, форми, методи та засоби методичної підготовки різних категорій педагогічних працівників, що оптимізує використання ресурсів навчального середовища для підвищення якості освіти та самореалізації педагогів і учнів, а отримання достовірної інформації дозволяє вчителям узагальнити та покращити показники роботи в галузі ІКТ, окреслити індивідуальну освітню траєкторію щодо підвищення ІКТ-компетентності.

« повернутися