Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану?
Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану?
Де найбільше поширені загрози?
- Інтернет
- соціальні мережі, месенджери
(Telegram, Viber, Facebook, Instagram та ін.)
- sms-розсилки та ін.
ОБЕРЕЖНО!
Шахраї використовують:
- псевдоблагодійність;
- попит на оренду житла. Надаються пропозиції щодо оренди фейкового житла для переселенців (або реального житла без надання послуги оренди, оскільки «орендодавець» зникає одразу ж після отримання завдатку або першого платежу за оренду);
- пасажирські перевезення та евакуацію, за які Ви сплачуєте кошти наперед, а по факту вони не здійснюються;
- попит на товари першої необхідності. Здійснюється «продаж» неіснуючих товарів (особливо тих, які потребують ЗСУ: військової амуніції, технічних пристроїв, продуктів харчування і т.п.);
- бажання виїхати за кордон – маються на увазі шахрайства, пов’язані з перевезенням через державний кордон України чоловіків призовного віку та тих, хто може підпадати під мобілізацію;
- пошук інформації про безвісно відсутніх осіб та їх викуп із полону – шахрайства під приводом надання інформації щодо безвісно зниклих громадян, можливостей викупу їх з полону та ін.;
- попит на фінансову підтримку або послуги державних органів. Наприклад, шахраї можуть пропонувати перерахувати гроші на послуги нотаріуса або сплатити комісію для отримання державних виплат.
© Калініна А. В., 2022
Як це виглядає?
фейки (неправдива інформація про будь-кого чи будь-що, дезінформація):
∙ елемент інформаційної війни (фейкові новини);
∙ інструмент шахрайства. Треба остерігатися:
1) фейкових веб-сайтів (такий сайт може маскуватися як під офіційні сайти державних органів та установ, так і під сайти благодійних фондів, гуманітарних центрів і т.п.);
2) фейкових сторінок у соціальних мережах як організацій і установ, так і окремих волонтерів, у тому числі й реальних; 3) фейкових каналів у месенджерах (Telegram, Viber та ін.)
ЯК ВІДРІЗНИТИ:
- як правило, головною відміною фейкових сайтів від реальних є їх доменне ім’я: оригінальний сайт має на кінці .ua, .com чи .gov, а фейковий – .org, .site і складається зі слів, які важко розібрати;
- фейкові сторінки чи акаунти, як правило, відрізняються від оригінальних однією чи кількома літерами. Тому необхідно ретельно вчитуватися у назву організації чи установи, пильно перевіряти логотип (наприклад, поширеним є розсилка спаму від імені відомих мереж магазинів «АТБ» чи «EVA»), звертати увагу на давність створення акаунту та його змістовне наповнення.
© Калініна А. В., 2022
фішинг (шахрайство, що здійснюється з метою отримання персональних даних осіб). Однією із найпоширеніших схем фішингу є пропозиція отримання грошової допомоги, замаскована під грошову допомогу від держави Україна, Організації Об’єднаних Націй, благодійних фондів і т.п. для певних категорій осіб.
Приклади:
SMS-повідомлення про грошову
допомогу із текстом
«Vam narahovano Groshova dopomoga
PB24 6500. Zarahuvatu…»
і далі йде посилання
© Калініна А. В., 2022
ЯК ВІДРІЗНИТИ:
✔ уважно вчитуватися в текст оголошення, оскільки у фейкових оголошеннях нерідко наявні граматичні помилки;
✔ шахраї створюють обов’язкові повідомлення-сателіти, як-то позитивні відгуки вдячності від тих, хто вже «отримав» таку допомогу (і, знову ж таки, часто у таких коментарях наявні граматичні помилки);
✔ як правило, текст оголошення максимально наближений до свого реального двійника, однак із певними відмінностями;
✔ однакові або однотипні повідомлення поширюються у різних месенджерах.
КОРИСНІ ПОРАДИ:
© Калініна А. В., 2022
ЯК ЗБЕРЕГТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ:
✔ створюйте надійні, складні паролі та не використовуйте однаковий пароль для кількох ресурсів. Пароль має містити не менше 8 символів, літери, цифри та спеціальні символи, а також не містити персональних даних. За можливості, оновіть паролі до облікових записів та змініть паролі на електронних поштових скриньках;
✔ вмикайте двофакторну аутентифікацію всюди, де є така можливість. Тоді для входу до акаунту, крім логіну та паролю, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
✔ не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, навіть якщо вони надійшли у листі від друга. Пам’ятайте, що хакери могли зламати його акаунти і розсилати з них посилання, за якими ховається вірус або фішинговий ресурс. У більшості випадків інфіковані листи надходять електронною поштою;
✔ перевіряйте правильність URL-адреси необхідного сайту. Будь-які неточності можуть означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс;
✔ не вводьте будь-які конфіденційні дані на незнайомих сайтах та не повідомляйте такі дані стороннім;
✔ створюйте резервні копії. Це врятує від втрати важливої інформації; ✔ завантажуйте програми та додатки лише з офіційних джерел; ✔ вчасно встановлюйте оновлення операційної системи;
✔ за можливості рекомендуємо зберігати важливі дані на зашифрованих або зовнішніх носіях.
Джерела: https://cyberpolice.gov.ua/article/ataka-na-informaczijnomu-fronti---porady-kiberpolicziyi-shhodo-zaxystu-gadzhetiv-vid-vytoku-danyx 8131/; https://lb.ua/society/2022/04/13/513189_shahraystvo_period_dii_voiennogo.html
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ВИЯВИЛИ ШАХРАЯ:
Громадяни, які стали жертвами шахрайства, можуть повідомити про це за номером 102 або на електронну скриньку Сервісної служби кіберполіції:
callcenter@cyberpolice.gov.ua.
Якщо Ви виявили шахрая у чаті, телеграм-каналі або в соціальній мережі – зверніться до адміністратора.
© Калініна А. В., 2022