Шкідливий контент: як батькам протидіяти його впливу на дитину?
Шкідливий контент:
як батькам протидіяти його
впливу на дитину?
Що впливає на поведінку дітей в Інтернеті?
• Лідери думок
Їхній спосіб життя, манери поведінки, які вони висвітлюють на своїх сторінках чи на каналах, приваблюють дітей і виникає думка, що зображуване можна й у своєму житті повторити;
• Нав’язлива реклама
• Фейкова інформація
Діти вірять у несправжню інформацію і можуть
вчиняти, виходячи з цих даних;
• «Ілюзія спальні»
Коли дитина знаходиться у безпечному місці,
використовуючи Інтернет, їй може здаватись, що
тоді і в мережі вона у безпеці, а значить, може
більш довірливо відноситись до того, що бачить
чи читає;
• Можливість бути тим, ким дитина хоче бути в Інтернет просторі
Це дарує відчуття “легалізації” кібербулінгу, агресії у спілкування під час онлайн-ігор, розповсюдження інтимної інформації, тощо; • Пандемія
Через всесвітню пандемію діти все більше часу проводять онлайн через неможливість вдосталь задовольнити потребу у спілкуванні в реальному житті.
Що таке шкідливий контент?
Шкідливий контент – матеріали, що заохочують до небезпечної або незаконної діяльності, яка загрожує серйозною фізичною шкодою або смертю.
Приклади шкідливого контенту:
• удушення – ігри з задухою, утопленням або підвішуванням, поїдання неїстівних предметів;
• використання зброї;
• вживання небезпечних предметів і речовин, які не є продуктами харчування і можуть викликати отруєння або іншим способом завдати шкоди здоров’ю;
• дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом;
• нанесення собі травм або каліцтв;
• нанесення травм або каліцтв іншим, наприклад, раптовий удар; • небезпеку без заподіяння фактичної фізичної шкоди – погрози зброєю або вибухівкою, інсценування дзвінка в поліцію або пограбування, інсценування викрадення;
• розіграші, що викликають серйозні емоційні потрясіння, - інсценування смерті або самогубства, насильства,
наміри батьків (опікуна) кинути дитину,
психологічне насильство (образи, приниження)
стосовно дитини;
• інструкцію, як створити вибуховий пристрій;
• насильство – зображення справжніх бійок або
інших епізодів насильства;
• рекламу, вживання, виготовлення
наркотичних речовин;
• позитивне ставлення до харчових розладів;
• порнографічні матеріали.
[Google Support]
Як шкідливий контент впливає на дітей?
• Психологічна травматизація від побаченого;
• Нав’язливе переживання страху;
• Нормалізація насильства, ранніх статевих відносин, ризикованої поведінки;
Як дитина сигналізує про те, що з нею щось трапилось в Інтернеті, в тому числі й відбувся вплив на дитину шкідливого контенту?
• Поведінкою - спостерігається відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що раніше було важливим, самоушкодження;
• Настроєм - спостерігається смуток, роздратування стосовно всього навколишнього;
• Зовнішнім виглядом - діти у кризовій ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони справляють на інших; • Змінами у харчуванні - зниженням чи відсутністю апетиту; • Соматичними симптомами - головним болем, болем у животі без змін з боку фізичного здоров’я;
• Порушенням режиму сну - спостерігається безсоння, часто з раннім пробудженням або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
• Прогулюванням уроків чи навчальною неуспішністю; • Словами про почуття провини чи сорому, про суїцидальні думки чи наміри.
Дитина поводиться ризиковано через вплив
на неї контенту в мережі: як батькам реагувати на це
• Зрозумійте власні переживання та емоції в цей момент; • Поговоріть з дитиною (рекомендації надані нижче) для розуміння причин, чому так відбувається і як ви можете допомогти; • За необхідності зверніться до:
- психолога - для отримання психологічної підтримки, - правоохоронних органів - якщо дитина потерпає від кібербулінгу, погроз чи шантажу,
- навчального закладу - якщо в цьому залучені інші учні чи однокласники дитини.
Дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі: як батькам поговорити з дитиною
• Заспокойте дитину тим, що ви поруч, готові вислухати і допомогти. Наголосіть дитині на тому, що вона зараз знаходиться в безпеці.
• Cлідкуйте за своїм тоном під час розмови.
Якщо ви почнете розмову повчальним тоном, ви можете налякати дитину, і вона, швидше за все, дасть вам відповіді, які ви хочете почути, а не правду, яка з нею трапилась. Постарайтеся зробити розмову невимушеною - це дозволить дитині розслабитись. • Ставте відкриті питання.
Наприклад, “Поділись, будь ласка, що викликало такі переживання у тебе? Що повпливало на твою поведінку останнім часом?”.
• Слухайте та чуйте.
Дозвольте дитині розповідати у тому ритмі, як зараз
їй хочеться. Не приймайте всі слова у свій бік - дитина може висловлюватись доволі агресивно. Спробуйте
почути, про що саме воно говорить і що потребує
зараз.
• Уникайте суджень та звинувачень.
• Використовуйте “Я” повідомлення.
Замість “Як таке могло трапитись?” - “Я співчуваю,
що тобі довелось таке пережити...”.
• Подякуйте дитині за те, що вона поділилась
своїми переживаннями.
Дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі: до кого звернутись по допомогу
• Отримати додаткову інформацію про онлайн-ризики, шкідливий контент через Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в Інтернеті - 1545 далі вибрати 3 - анонімно, цілодобово, безкоштовно.
• Анонімно повідомити дитині про те, що сталося з ним або з нею в Інтернеті - зателефонувати на гарячу лінію Ла Страда - 116 111. • Звернутися дитині до психолога або ж поставити питання з приводу психічного, сексуального або репродуктивного здоров’я через організацію Teenergizer, яка дає консультації “рівний-рівному” і з психологом безкоштовно і конфіденційно:
teenergizer.org/consultations/
• Якщо дитина страждає від кібербулінгу і є потреба отримати допомогу анонімно, то можна скористатися чат-ботом Кіберпес в Tel egram та Viber, або зателефонувати на лінію: 0800 505 170
• Отримати додаткову інформацію про онлайн-ризики і як діяти в таких ситуаціях через чат-бот проєкту #stop_sexтинг у Телеграмі - @StopSextingBot
Способи профілактики ризикованої поведінки дітей, у тому числі й суїцидальних намірів
• Довірливі стосунки між батьками та дітьми;
• Розмови про власні переживання після важкого робочого дня чи побаченого в мережі;
• Спільні інтереси та інформаційний простір, наприклад, спільний перегляд фільмів та їх обговорення чи прогулянки без гаджетів; • Сімейна угода, як можливість врегулювати поведінку дитини в Інтернеті;
• Розвиток навичок цифрової стійкості через: розуміння дитиною, що вона натрапила на шкідливий контент; знання того, що робити, щоб звернутися за допомогою; навчання на власному досвіді; отримання підтримки для відновлення.
