Методичні поради щодо організації освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році
Методичні поради щодо організації освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році
Шановні колеги, хочу привітати усіх з новим навчальним роком! Бажаю, щоб цей рік був яскравим, насиченим, плідним та успішним, щоб в кожному учневі прокинулося непереборне бажання вчитися. Бажаю, звичайно, стійкості духу, тому що робота у нас нелегка. Хочу сказати, що цей рік, напевно, як і попередній, зажадає великого терпіння, великого внеску енергії. Всім, звичайно, здоров'я, успіхів, і щоб в кінці року всі розуміли, що цей рік пройдено і він приніс нам хороші результати.
В Україні триває реформа освітньої галузі, основною метою якої є нова якість освіти на всіх рівнях. Сучасна освіта зобов’язує і вчителя обирати найбільш результативні технології, вибудовувати власну траєкторію педагогічної діяльності. Щоб бути цікавим для дітей як фахівець, як особистість, педагог має бути креативним, мобільним, медійно грамотним, інноваційним. Надважливою сьогодні залишається проблема готовності вчителя до роботи в умовах непередбачених викликів й уміння організовувати навчальну діяльність в нових умовах та визначати шляхи подальшого саморозвитку.
У нових умовах, які виникли через пандемію і трансформували освіту, володіння цифровими навичками, уміння користуватися технологіями дистанційного навчання — це вже вимога, необхідність. Доцільно, закладам освіти підготуватись до роботи в умовах карантинних обмежень і у 2021/2022 навчальному році. В освітньому процесі слід використовувати цифрові платформи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляючи контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотний зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати портфоліо. Як показує досвід, учням і їхнім батькам значно легше навчатися дистанційно, коли контент із усіх навчальних предметів знаходиться на одній платформі. Рішення про використання в обов’язковому порядку цифрової платформи в освітньому процесі вирішує педагогічна рада, адже у такий спосіб школа має можливість адаптувати програму до технічних можливостей учнів і вчителів. Зверніть увагу, що не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі — під час якого вчитель та учні одночасно взаємодіють та комунікують між собою в електронному освітньому середовищі (зазвичай онлайн уроки). А 70% навчального часу здійснюється взаємодія в асинхронному режимі, тобто із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Під час дистанційного навчання має забезпечуватися регулярна взаємодія вчителя з учнями та батьками. Під час дистанційного навчання батьки повинні сприяти виконанню дитиною освітньої та навчальних програм, досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, формувати у них навички здорового способу життя, а також сприяти дотриманню учнями академічної доброчесності. Докладніше про організацію дистанційного навчання ви можете дізнатись із
· Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти та · Листа МОН від 02.11.2020 № 1/9-609 Щодо організації дистанційного навчання. Існують певні вимоги, скільки часу діти різного віку можуть безперервно працювати з технічними засобами під час уроку, щоб не завдавати шкоди здоров’ю. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у новому Санітарному регламенті: для учнів 1 класів — не більше 10 хвилин; для учнів 2 — 4 класів — не більше 15 хвилин. Змішане навчання ефективне завдяки цілковитій пристосованості до конкретних умов, матеріалу і навіть потреб конкретного класу. Завдання для молодших школярів на період змішаного навчання https://osvita.ua/school/70759/ допоможуть розвинути навички аналітичного, логічного та творчого мислення дитини, а також сприятимуть формуванню у дітей позитивного ставлення до навчання, вихованню впевненості у собі та своїх освітніх можливостях, що є важливою запорукою всебічного розвитку дитини.
У початковій школі допускаються застосування технології:
· «перевернутий клас» (учитель надає навчальний матеріал для вивчення вдома, а на уроці проводить практичне підкріплення знань учнів). При такій моделі здобувачі освіти за визначеним графіком вивчають онлайнчастину вдома та офлайн-частину в закладі. Тобто вдома вони засвоюють теоретичний матеріал та переглядають лекції. А в аудиторії працюють із педагогом над практичними завданнями та проєктами. Перевага такої системи у тому, що заклад не повинен додатково закуповувати обладнання, адже здобувачі освіти користуються ним удома. Наприклад, вони можуть переглядати відео на смартфонах. Мінус цієї моделі — в тому, що можуть бути проблеми з доступом до інтернету вдома або відсутність потрібних ґаджетів;
· «ротація за станціями» (учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції: групова робота, самостійна робота за комп’ютером, спілкування з учителем тощо). У такій моделі здобувачі освіти працюють у кабінеті й за визначеним графіком проходять окремі станції. Тобто чергують різні види діяльності: онлайн-навчання, фронтальну роботу з педагогом, групову роботу й роботу над проєктом. Частину завдань вони обов’язково виконують онлайн. Станції можуть охоплювати як індивідуальну роботу чи роботу в групах, так і роботу цілим класом. Як показує практика, це найбільш доступна і зручна модель, коли здобувачі освіти, наприклад, тільки звикають до змішаного навчання. Характерна риса цієї моделі — всі добувачі освіти повинні пройти всі станції. Поділ на групи та індивідуальне інструктування педагогом — дуже гнучкі. Тому групи можуть змінюватися протягом навчального року залежно від потреб здобувачів освіти.
· «ротація за кімнатами» (учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції: групова робота, спілкування з учителем тощо, а для виконання самостійної роботи за комп’ютером переходять у комп’ютерний клас). Модель схожа на попередню, проте у ній здобувачі освіти змінюються не в межах аудиторії, а в межах навчального закладу;
· «індивідуальна ротація». У такій моделі здобувачі освіти працюють у закладі й проходять окремі станції за індивідуально визначеним графіком. Відмінність цієї моделі від «ротації за станціями» у тому, що не обов’язково проходити всі станції. Перевага моделі — підлаштування графіків та способів роботи під особисті потреби кожного.
У межах академічної автономії, відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. У 1-4 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів із друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом із ними навчальні комплекти, є необов’язковим і, може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення. Усі навчальні посібники, у тому числі електронні освітні ресурси, що обрані для використання в освітньому процесі, мають мати схвалення для використання в закладах освіти. З переліками такої літератури можна ознайомитись у листі Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404 щодо переліків навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2021/2022 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-2 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272); для 3-4 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273).
На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. При розробленні календарно-тематичного, системи поурочного планування вчителю необхідно самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу може лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його. Звертаємо увагу на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на власний розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Згідно цього Закону 2021- 2022 навчальний рік розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр - з 01 вересня до 24 грудня,
ІІ семестр - з 10 січня до 07 червня.
З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.
Осінні: з 25 жовтня по 31 жовтня
Зимові: 25 грудня по 9 січня
Весняні: з 28 березня по 3 квітня
При формуванні структури навчального року слід враховувати епідеміологічну ситуацію в державі.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти. Для кожного класу розклад дзвінків є гнучким і коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності. Окрему увагу вчителів має привернути організації сучасного освітнього середовища. Освітнє середовище Нової української школи відіграє важливу роль у підвищенні якості учіння молодших школярів. Воно має бути психологічно та фізично безпечним і відображати філософію Концепції «Нова українська школа». «У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, запропонованими самими дітьми». У плануванні й дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання. Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху. Учні з патологією органу зору повинні сидіти за першими робочими столами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами учнів крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни). Використання друкувальних та копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити. Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять та розподілу навчального навантаження протягом тижня наведені у додатку 7 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів наведена у додатку 8 Санітарного регламенту. Для кожного класу розклад дзвінків є гнучким і коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності. Упродовж навчальних занять, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, проводяться вправи з рухової активності для зняття локального стомлення і вправи з рухової активності загального впливу. Комплекси відповідних вправ наведено у додатку 3 Санітарного регламенту. Відповідно пункту 3 Санітарного регламенту, тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів рекомендується не менше 15 хв., великої перерви - 30 хв. (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять - для учнів 1-4-х класів. Відповідно пункту 4 Санітарного регламенту, розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 Санітарного регламенту. У групах подовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче 10 °C). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-4 класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів - не більше 10 хвилин; для учнів 2-4 класів - не більше 15 хвилин; Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей. Комплекси відповідних вправ наведені у додатку 3 Санітарного регламенту. З огляду на вищезазначене, можна стверджувати, що якість початкової освіти залежить від професійних компетентностей вчителя початкових класів. Однією з яких є предметна компетентність, що полягає у здатності вчителя до використання предметних знань в освітньому процесі, до інтеграції знань з різних освітніх галузей, до добору доцільних форм, методів, технологій та засобів навчання.
Що ж, шановні колеги, Бажаю вам терпіння в роботі, мудрості, творчих і наукових досягнень, оптимістичного настрою, прекрасних учнів та доброзичливих батьків! Успіху і нехай у нас усе вийде!
