Норовірусна інфекція
Норовірусна інфекція, яку часто називають “шлунковим грипом” чи “хворобою зимового блювання” – висококонтагіозна гостра кишкова інфекція, яка характеризується симптомами гастроентериту та зневоднення організму.
Норовіруси належать до родини Caliciviridae. Вони уражають травну систему і спричиняють запалення шлунка та кишківника (гастроентерит).
Норовіруси зазвичай поширюються через:
- прямий контакт із хворим, зокрема під час догляду за ним, у разі спільного використання посуду тощо;
- вживання їжі або рідини, заражених норовірусом;
- контакт із забрудненими предметами або поверхнями на тлі недостатньої гігієни рук (доторкання до рота і носа немитими руками);
- вдихання повітря, що містить частинки вірусу, зокрема під час тривалого перебування в тісних приміщеннях із великим скупченням людей.
Важливо: людина, яка перехворіла на норовірусну інфекцію, може бути заразною протягом 2 тижнів і більше після зникнення симптомів.
Вперше норовірус був відкритий у 1968 році у м. Норуолк (штат Огайо, США), з чим і пов’язана назва даного вірусу. Норовіруси дуже заразні й найчастіше поширюються в закритих і багатолюдних приміщеннях. Навіть найдрібніші частинки пилу з норовірусами викликають захворювання. Вірус досить життєстійкий: вологе прибирання із звичайними миючими та спиртовмісними засобами не забезпечує його знищення, вірус стійкий до висихання, заморожування, нагрівання до 60 градусів, гине тільки від хлорвмісних дезінфікуючих засобів та під час кип’ятіння. Захворювання характеризується сезонними підйомами (осінь, зима, весна) і спалахами незалежно від сезону.
Норовірус уражує людей усіх вікових груп. Разом з тим особи, старші за 65 років, піддаються найбільшому ризику смерті від норовірусної інфекції, а діти віком до 5 років мають найвищі показники симптомної захворюваності. У 10–13 % дорослих людей хвороба має безсимптомний перебіг. Найбільш небезпечний норовірус для фізично ослаблених осіб, літніх людей і дітей. Сприйнятливість до норовірусів повсюдна, відомості про появу імунітету після захворювання – невизначені і суперечливі
Норовірусна інфекція може спричиняти сильну блювоту та діарею, які починаються раптово.
Ознаки та симптоми норовірусної інфекції можуть початися раптово та включати:
- нудота;
- блювання;
- біль у шлунку або спазми;
- діарея;
- погане самопочуття;
- субфебрильна температура;
- біль у м’язах.
Діарея, біль у животі та блювота зазвичай починаються через 12–48 годин після інфікування. Симптоми зазвичай тривають від 1 до 3 днів.
На тлі частого блювання та діареї може розвинутися зневоднення організму. Його ознаками є:
- зменшення сечовипускання;
- сухість у роті й горлі;
- відчуття запаморочення при вставанні;
- сонливість або метушливість;
- невелика кількість сліз під час плачу чи їх відсутність.
Переважно хворі не потребують специфічного лікування. Найголовніше — відпочивати й пити багато рідини, щоб уникнути зневоднення. Одужання настає вже через 2–3 дні.
Однак у деяких людей — особливо маленьких дітей, людей похилого віку, людей із хронічними захворюваннями або вагітних — блювота та діарея можуть сильно зневоднювати організм, що може потребувати медичної допомоги.
Щоби запобігти норовірусній інфекції:
- Часто мийте руки з милом — це найкращий спосіб зупинити поширення інфекції. Спиртові антисептики для рук не знешкоджують норовірус.
- Ретельно мийте фрукти та овочі перед вживанням.
- Ретельно готуйте їжу, особливо, морепродукти — піддавайте харчові продукти термічній обробці при температурі 85°C.
- Дезінфікуйте поверхні, які могли бути забруднені.
- Залишайтеся вдома, коли захворіли, і протягом двох днів після зникнення симптомів.
- Уникайте приготування їжі для інших під час хвороби та протягом двох днів після зникнення симптомів.
