Про підсумки проведення моніторингу стану реалізації завдань Концепції Нової української школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради

Дата: 21.09.2023 11:26

Кількість переглядів: 307

Візір М. В., заступник директора закладу

Про підсумки проведення моніторингу стану реалізації завдань

Концепції Нової української школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради

Відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню

освіту», Концепції Нової української школи, затвердженої Кабінетом

Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988 – р «Про схвалення

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної

середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 903 – р «Про затвердження плану заходів на 2017 – 2029 роки із запровадження

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної

середньої освіти «Нова українська школа», наказу Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2018 року № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи», наказу по закладу «Про проведення моніторингу стану реалізації завдань концепції Нової української школи» від 17 лютого 2023 року №19-ос та з метою забезпечення практичної реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» комісією, затвердженою наказом з 27.02.2023 р. по 15.03.2023 р., проводилося вивчення данного питання .

В ході моніторингу членами комісії проведено співбесіди з педагогічними

працівниками, які викладають у 1-4 класах, про підготовку вчителя в умовах

НУШ, створення нового освітнього простору, дотримання вимог Державного

стандарту початкової освіти, проаналізовано стан матеріально-технічного

забезпечення освітнього процесу, вивчено ділову документацію.

Учителі початкових класів Дзензелівського ЗЗСО І-ІІІ ст. працюють із програмою НУШ-2 (цикл І (1–2 класи), цикл ІІ (3–4 класи), створеною під керівництвом Романа Шияна.

Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Ранкові зустрічі - це одна з основних особливостей НУШ.

Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі. Такі зустрічі згуртовують дітей та позбавляють страху висловлюватись.

Ранкова зустріч, згідно з методичними рекомендаціями, повинна відбуватися в класній кімнаті на килимі, де кожен займає зручне для себе положення. Проте, стоячи у колі, педагогу також не заважає домагатися щирого й відкритого спілкування, створювати чудовий психологічний контакт і об’єднання дітей. Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає результати як у спільноті класу, так і поза його межами.

Як відомо, ранкова зустріч містить чотири компоненти: вітання, обмін інформацією, групове заняття, щоденні новини. Вона поєднує в собі соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена колективу класу.

Під час таких зустрічей учитель є активним учасником кола. Такі навички розвивають усі класоводи, та найбільш помітно вони проявилися в учнів 1 та 3 класів. Учні 2 класу демонструють високий рівень відчуття спільноти, активно використовують можливість спілкування зі своїми ровесниками. Учні 4 класу отримують від учителя ставлення, вільне від критики, та необхідну допомогу для поборення невпевненості й страху.

Вдало у класах відбувається такий компонент, як вітання, він показує системність роботи вчителя та дисциплінує учнів. Наприклад, учні 3 класу паузи не заповнюють шумом, а тактовно надають можливість однокласникам зібратися з думками. Хоча класоводу потрібно нагадувати учням про толерантне ставлення у класній спільноті.

Під час обміну інформацією слід допомагати дітям організувати свої думки, спрямувати їх, оскільки молодші діти часто хочуть розказати все і не виділяють якийсь конкретний аспект інформації або досвіду. Так відбувалося під час зустрічей у 1 і 2 класах.

Проводячи групові заняття, початківці використовують ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси: асоціації, бесіди про свята й традиції, пантоміми, римування тощо. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню.

У щоденних новинах вчителі використовують календарі: природничий, історичний, народознавчий. Так, у 3 класі організовано відбулася робота з природничим календарем; у 4 – написання листа воїну ЗСУ; у 2 класі діти впевнено зробили записи в щоденник вражень; у 1 класі відбулася цікава бесіда з народознавства, під час якої діти показали себе активними й уважними співрозмовниками.

Доречно і вдало проводяться руханки, що допомагають налаштуватися на хвилю активності й позитиву.

Класоводи ретельно продумують роботу з цеглинками під час упровадження технології «LEGO», щоб запобігати порушенню встановлених правил.

Уроки в першому класі читає Непийвода Людмила Михайлівна, освіта-

вища, за фахом- учитель початкових класів, спеціаліст вищої

кваліфікаційної категорії, Бортнік Юлія Валентинівна - освіта вища,

спеціальність за дипломом- учитель англійської мови, спеціаліст другої

кваліфікаційної категорії. Вчителі пройшли курси підвищення кваліфікації

при «КНЗ ЧОІПОПП «, що засвідчують сертифікати професійного зростання, які виконуються на достатньому рівні. Для організації освітнього простору Непийвода Л. М., Бортнік Ю. В. використовують різноманітні методи (гру, дидактичні методи, дослідження, екскурсії, LEGO, шість цеглинок, проектну технологію, технологію розвитку критичного мислення). Окрім того, учителі початкових класів: Дігтяренко Л. М., Дігтяренко С. О., Левченко Н. П. пройшли курси підвищення кваліфікації при «КНЗ ЧОІПОПП «.

Під час співбесіди було встановлено, що вчителі обізнані з основними

нормативними документами освітнього процесу відповідно до Концепції

Нової української школи, з теоретичними основами та сучасними

досягненнями з методики початкового навчання, мають високий рівень

психологічної готовності до змін, володіють сучасними методиками

початкового навчання, інноваційними технологіями, у тому числі

особистісно-орієнтованими та інформаційними. Вчителі беруть участь в

методичних заходах різних рівнів, проте мало уваги приділяють поширенню

свого досвіду через інтернет- активність, публікації матеріалів на

різноманітних інтернет-платформах. Рівень підготовки вчителів до уроку

достатній.

Питання реалізації завдань Концепції Нової української школи

розглядалося на засіданнях педагогічної ради.

Проаналізовано та прийнято ряд рішень щодо організації освітньої

діяльності в НУШ на засіданні методичного об*єднання вчителів початкових класів:

«Обговорення програм, вивчення нормативних документів. які регламентують роботу початкової школи (нормативна база НУШ, програма та планування для 1 класу за Шияном Р.Б. оцінювання учнів)»;

«Розвиток соціальної компетентності школярів на уроках у сучасній школі»;

«Компетентнісний підхід до розвитку здібностей молодших школярів НУШ»;

«Аналіз рівня навчальних досягнень учнів 2-4 класів. Свіоцтва досягнень учнів 1класу».

Видано ряд наказів:

«Про затвердження заходів щодо підготовки здобувачів освіти до навчання у

1 класі відповідно до Концепції Нової української школи»:

«Про зарахування учнів 1 класу»;

«Про затвердження плану заходів з реалізації основних положень Концепції

НУШ» ;

«Про затвердження порядку оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу

та організацію освітнього процесу у Новій українській школі»;

«Про адаптацію першокласників до шкільного життя» ;

«Про проведення моніторингу стану реалізації концепції Нової Української

Школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»;

«Про підсумки проведення моніторингу стану реалізації концепції Нової

Української Школи у Дзензелівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів:

Проведено класні батьківські збори в 1 класі на яких розглядались питання

НУШ, залучення батьків до освітнього процессу.

Для створення належного освітнього простору було залучено кошти

державного та місцевого бюджетів. Придбано меблі, техніку, дидактичний

матеріал, змінено дизайн класної кімнати.

Відповідно до наказу МОН України від 13.02.2018 рок № 137 «Про

затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання

навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи»

класна кімната 1 класу укомплектована шкільними меблями: наявні одномісні парти, стільці, відкриті шафи для зберігання дидактичного матеріалу.

Встановлено мультимедійну дошку. Cтворено куточок живої природи для

пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами. Втім, необхідно

дообладнати місце для проведення дослідів, поповнити куточок живої

природи акваріумом, активніш використовувати наявне обладнання для

проведення дослідів. Для художньо-творчої діяльності передбачені полички

де зберігається приладдя, та стенд для змінної виставки дитячих робіт. В

класі є настільні ігри, інвентар для рухливих ігор. геометричні фігури,

компаси, лупи, глобуси, конструктор «LEGO» та інше. Відповідно до

Типового переліку наявне дидактичне наповнення проте не в достатній

кількості. Учні повністю забезпечені навчальною літературою, підручниками, зошитами з друкованою основою. В дизайні освітнього простору використані елементи, які сприяють мотивації учнів до навчання: пам’ятки, поради, тематичні плакати. Загалом приміщення та обладнання першого класу не повністю відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Відвідування уроків,анкетування вчителя, батьків учнів показало, що завдання НУШ та упровадження Державного стандарту педагогічними працівника відбувається завдяки таким технологіям, як «коло вибору», ранкові зустрічі.

Учні обізнані з правилами і рутинами, організацією в колективі, відносинами

з однолітками та вчителями. Розвиток творчих здібностей відбувається через

заповнення освітніх осередків, участі у загальношкільних заходах. Проте

створення портфоліо дитини, класу не здійснюється.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» від 23.03.2018 року № 283 у класних кімнатах створено 8осередків:

 Осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями.

 Змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки, фліпчарти,

стенди, плакати тощо.

 Осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для

рухливих ігор.

 Осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання

приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт.

 Куточок живої природи (частково).

 Осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, пазловими

килимками, килимками з м’яким покриттям.

 Дитяча класна бібліотечка.

 Осередок вчителя, оснащений столом, ноутбуком, шафами для зберігання дидактичного матеріалу.

Оновлені підходи НУШ потребують широкого залучення дітей до творчого розвитку та самовдосконалення. Важливими є створені у класах осередки художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт. Це зона для тих речей, які розпалюють уяву дитини і включають у себе мистецькі і крафтові матеріали. У кабінетах у відділеннях шаф стоять предметні, наочні засоби навчання, які діти використовують під час уроків. Матеріали розташовані таким чином, що учні мають до них легкий доступ. Школярі можуть їх спокійно взяти і так само без нагадувань поставити назад.

У педагогічному процесі Нової української школи зростає частка проектної та дослідницької діяльності. Осередок проведення дослідів представлений наявністю таких ресурсів як мікроскопи учнівські біологічні, набори мікропрепаратів «Ботаніка», математичні ваги, предметні муляжі тощо.

Деякі учні природно воліють працювати наодинці, іншим для релаксації просто потрібне усамітнення. З цією метою доцільними є створені у класах осередки відпочинку. Запасний стіл і стільці в кутку класної кімнати використовуються вчителями для організації так званого «осередку тиші». Це ефективний засіб для сенсорної інтеграції.

З метою формування читацької компетентності молодших школярів, забезпечення сформованості вміння орієнтуватися у читацькому колі кожний клас має дитячу бібліотеку, де зібрані цікаві книжки, журнали, комікси, які відповідають віковим особливостям школярів.

Осередок вчителя – це маленький оазис. Він допомагає педагогу в організації освітньої діяльності. У початківців цей осередок оснащений столом, стільцем, ноутбуком, ящиками для зберігання дидактичного матеріалу, наборами Lego.

Відповідно до практичних рекомендацій організації навчального простору за Концепцією НУШ Дзензелівський ЗЗСО І-ІІІ ст. чудово облаштував простір шкільних коридорів для релаксації, відпочинку, проведення ранкових зустрічей молодших школярів тощо.

В закладі наявний інтернет-сайт. На сайті розміщена інформація про умови

зарахування учнів, кадрове забезпечення, освітня програма навчання,

інформація про вибір підручників, поради батькам, але відсутні інформаційні,відео- та фотозвіти з проведених заходів. Система зворотнього зв’язку «учитель – батьки - учитель», «батьки – учитель — батьки» функціонує завдяки батьківським зборам, безпосередньому спілкуванню та спілкуваннютелефоном. Здійснюється спілкування через мережу фейсбук у групі «НУШ 1 клас» . Батьки беруть участь у виховній та навчальній роботі, загальношкільних заходах та родинних святах.

Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення в

закладах загальної середньої освіти навчальних дисциплін у 2022-2023 н.р.,

згідно рішення педагогічної ради, освітній процес в 1 класі здійснюється за

типовою освітньою програмою під керівництвом Романа Шияна. Вчителька

забезпечена календарно-тематичним плануванням, модельними програмами,

методичним посібником «Порадник для вчителя» та різною методичною

літературою.

Аналіз ведення шкільної документації показав, що записи в класному

журналі 1 класу ведуться відповідно до Інструкції щодо заповнення класного

журналу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів,

затвердженої наказом МОН України від 08.04.2015 року № 412 та з

урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу

для учнів 1-4 класів загальноосвітніх закладів ( лист МОН України від

21.09.2015 року № 2/2-14-1904-15 та від 22.05.2018 року № 1/9-332); наказу

МОН України від 07.12.2018 року № 1362 «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів 1 класу Нової

української школи».

На виконання наказу МОН № 924 від 20.08.2018 року «Про затвердження

методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів

першого класу Нової української школи» станом на березень місяць 2023 року наявні свідоцтва досягнень учнів, де на кінець року буде узагальнена

характеристика особистих досягнень учня та надані рекомендації батькам,

що стосуються освітнього процесу дитини.

Належним чином оформлено особові справи учнів 1-4 класів.

Портфоліо як засіб оцінювання особистих досягнень учнів

Однією із сучасних технологій оцінювання навчально-пізнавальної діяльності дитини є технологія «ПОРТФОЛІО». Портфоліо (італійською – «папки з документами») є формою аутентичного (дійсного, справжнього) оцінювання освітніх результатів за роботами, які створюють учні в ході навчальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності. Портфоліо має бути постійним процесом – так воно зможе відобразити зусилля дитини, її прогрес та навчальні досягнення за певний період часу. Воно відображає сильні сторони дитини, а також її потреби.

Основний зміст «Портфоліо» - показати все, на що ти здатний.

Велике значення портфоліо у тому, що воно сприяє максимальному розкриттю індивідуальних можливостей кожної дитини, розвитку мотивації для творчого росту. Портфоліо – технологія формування ключових компетентностей учня, нова ефективна форма контролю і оцінки його досягнень. Пізнати дитину, її духовний світ, спрямувати її енергію на вищий злет творчої активності й допомагає створення «Портфоліо» учня. І вже іншими очима дивишся на учнів, зовні тихих і непримітних, і розумієш, що кожен з них - особистість, по-своєму талановита і незвичайна.

Працюючи зі своїми учнями над створенням портфоліо, учителі початкових класів стверджують, що процес створення портфоліо дуже захоплює учнів. Це співпраця вчителя і учнів, де вчитель у даній ситуації експерт, консультант, куратор. Портфоліо сприяє інтеграції викладання й оцінювання, забезпечує учнів, вчителів та батьків необхідною інформацією про розвиток дитини, дозволяє вчителю спостерігати за її розвитком та формує основу оцінювання учнівської успішності. Портфоліо – багате джерело інформації про дитину.

У розділі «Мій світ» учні розміщують інформацію, яка цікава і важлива для самої дитини. Класоводи розробили такі рубрики :

- «Моє ім’я» - інформація про те, що означає ім’я дитини, можна написати інформацію про знаменитих людей, які носили і носять таке ім’я. Якщо у дитини цікаве прізвище, то можна помістити інформацію про те, що воно означає.

- «Моя сім’я» - дитина розповідає про кожного члена сім’ї, подає фото чи малюнок.

- «Моє село» - розповідь про рідне село, його цікаві місця. Можна розмістити намальовану схему маршруту від дому до школи. Важливо, щоб на ньому були відмічені небезпечні місця маршруту.

«Мої друзі», де можна розмістити фотографії друзів, дати інформацію про їх інтереси та захоплення.

«Мої захоплення» - це невелика розповідь про те, чим захоплюється дитина, які секції та гуртки відвідує.

«Моя школа» - розповідь про школу та вчителів, про найкращі події шкільного життя.

«Мої улюблені предмети» - розповідь про предмети, які найбільше подобаються в школі.

У розділі – «Портфоліо документів» зібрані роботи учнів, присвячені кожному навчальному предмету: діагностичні роботи, цікаві проекти, відгуки про прочитані книги, власні твори, перекази, грамоти, подяки, дипломи.

В розділі «Моя творчість» учні розмістили свої творчі роботи: малюнки, вірші, казки. Якщо виконана робота з трудового навчання об’ємна, то розміщене її фото.

Упровадження такої форми діяльності, як портфоліо, означає вихід на новий рівень самосвідомості учня, де він вибирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим.

Кожна людина - автор власного життя, а тому повинна написати у своєму житті хоч одну книгу. Це може бути портфоліо – повне зібрання власних досягнень.

Освітня програма закладу початкової освіти, створена на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

відстежувати навчальний поступ учнів;
вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
запобігати побоюванням дитини помилитися;
плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
постійного спостереження за навчальним поступом учня/учениці3 з боку вчителів, батьків і самих учнів;
поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі очікуваних результатів навчання вчитель формулює індивідуальні результати навчання учня/учениці відповідно до опанування ним/нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Рекомендації:

1. Роботу з реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа»

вважати задовільною.

2.Адміністрації школи:

2.1. Продовжити роботу по забезпеченню освітнього процесу в початковій

школі необхідним обладнанням відповідно до Примірного переліку засобів

навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів

початкової школи.

Протягом навчального року

2.2. Контролювати належне використання обладнання та навчальних

осередків в організації освітнього процесу у 1-4 класах.

3. Вчителям початкових класів:

3.1. Дотримуватися вимог Державного стандарту початкової освіти, вивчення

навчальних дисциплін в 1 класі НУШ здійснювати відповідно до типової

освітньої програми під керівництвом Р.Шияна.

Постійно

3.2. Дотримуватися методичних рекомендацій щодо організації освітнього

простору (наказ Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2018 року

№ 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації

освітнього простору Нової української школи»).

Постійно

3.3. При веденні шкільної документації керуватися Інструкцією щодо

заповнення класного журналу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх

навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України від 08.04.2015 року

№ 412, методичними рекомендаціями щодо заповнення класного журналу для учнів 1-4 класів загальноосвітніх закладів ( лист МОН України від 21.09.2015 року № 2/2-14-1904-15 та від 22.05.2018 року № 1/9-332), наказом МОН №1362 від 07.12.18 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо

заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української

школи».

Постійно

3.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати відповідно до

наказу МОН № 924 від 20.08.2018 «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу

Нової української школи» та листа МОН від 18.05.2018 №2.2-1256 та від

21.05.2018 №2.2 – 1255 «Методичні рекомендації щодо формувального

оцінювання учнів».

Постійно

3.4. - моделювати й активно розвивати у дітей вміння та навички ефективного спілкування;

заохочувати учнів до створення правил класу;
доречно використовувати технологію «LEGO» для розвитку вмінь працювати в спільноті;
під час проведення ранкових зустрічей створювати настрій для сумлінного навчання, клімат довіри, що базується на демократичних принципах;
освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці;
діти заслуговують навчатися у такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби;
залучати дітей до участі в організації освітнього середовища;
у портфоліо мають бути відгуки вчителя про навчальні досягнення учнів, а також рекомендації, поради тощо;
портфоліо має бути постійним та систематичним процесом;
залучити до створення та ведення портфоліо всіх учнів класу;
заохочувати до активності і самостійності учнів;
стати добрими порадниками і помічниками для дітей.