СКЛАДНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ: як знайти ключ до позитивних змін
СКЛАДНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ: як знайти ключ
до позитивних змін
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Перш ніж говорити про складну поведінку та виховання дитини, давайте розберемося, якими хочемо бачити своїх дітей у дорос лому віці.
Чи хочемо, щоби вони…
0 сміливо висловлювали свої думки?
0 упевнено бралися за нову справу чи за складне завдання? 0 відмовляли в задоволенні чужих бажань, якщо вони спонукають до нехтування власними інтересами чи потребами?
0 були готові звернутися до керівника щодо підвищення оплати праці через збільшення обсягів роботи?
0 помірковано приймали рішення, а не бездумно діяли? 0 вміли пояснити, що їм до вподоби, а що ні?
3
Спроможними поважати себе та інших, однак бути готовими до відмови; не боятися помилок у нових спробах заради досягнень; взаємодіяти з оточенням, не приховуючи своїх потреб і бажань; аналізувати ситуації й захищати свою гідність; тримати слово і бути відповідальними – саме такими ми хочемо бачити своїх ді
тей у дорослому віці.
Однак готовність сказати «ні», упертість попри помилки, неприхо ваність власних прагнень, спротив маніпуляціям чи приниженню, які ми так цінуємо в дорослих людях, у дітях часто сприймають ся нами як ознаки «складної» поведінки. Чи дійсно подібна пове дінка є «складною»? Напевно, що ні, бо в ній, передовсім, ознаки незручності, і часто саме для тих, хто хоче «використовувати» ін ших для задоволення власних потреб.
Виховувати «зручних» дітей
для себе означає виховати
«зручних» дорослих для інших
Водночас буває, що дитина дійсно не відчуває меж, і її поведінка стає неприйнятною у конкретній ситуації. То що ж із цим робити?
4
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Як пояснити дитині, яка поведінка є прийнятною, а яка – ні
Уявіть, що ви влаштувалися на нову робо
ту. Що, на вашу думку, допомогло б вам ста
ти гарним працівником? Безумовно, знання
про те, що й як саме ви маєте робити.
Так само з дітьми. Спочатку їм слід доне
сти, яку поведінку ми від них очікуємо.
Для цього в кожній родині мають бути пра
вила, що окреслюють кордони для дитини
і водночас гарантують їй безпеку.
З дитиною, яка розуміє правила, легко налагодити спілкування і забезпечити її ефективний розвиток та навчання.
Коли дитина знає, за що її буде
схвалено, а за що покарано, вона відчуватиме себе безпечно
Як скласти перелік правил?
Оберіть день та час, коли вся родина може зібратись разом і об говорити усі можливі правила.
Запропонуйте всім членам родини записати 1, які, на їхню дум ку, правила вже існують у родині (вони можуть стосуватися різних сфер життя):
0 ввічливе спілкування між членами родини;
0 розподіл обов’язків;
1 Якщо є діти, які ще не пишуть, то дорослі записують їхні пропозиції.
5
0 дотримання режиму дня;
0 обмеження використання гаджетів (перегляду телевізора тощо); 0 …
Разом обговоріть запропоновані усіма правила і визначте: 0 які з них корисні для всієї родини;
0 які варто додати.
Для початку 10-ти правил буде достатньо.
Важливо!
До списку правил обов’язково мають увійти також правила, запропоновані дітьми. Це дозволить їм відчути належність до родини і власну значущість, а, отже, відповідальність за до тримання правил.
Чи завжди «працюють» правила?
Встановлення правил не завжди дається легко. Часто батьки / особи, що їх замінюють, стикаються з тим, що правила не вико нуються.
Причини цього – різні.
Нестабільність правил. Батьки / особи, що
їх замінюють, під впливом свого настрою
одне й те саме то забороняють, то дозволя
ють.
Наприклад, коли батьки в доброму настрої,
дитині дозволено голосно кричати на про
гулянці, а коли ні – заборонено.
6
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Вибірковість дотримання правил залеж но від ситуації.
Наприклад, у будні дитина має спати після обіду. У вихідні її не вкладають, оскільки батьки не йдуть на роботу і за йняті лише хатніми справами.
У такому разі дитина сприйматиме це прави ло як необов’язкове.
Іноді встановлені правила або накладені
обмеження об’єктивно важко виконати.
Наприклад, батьки встановили правило,
що дитина може користуватися ноутбу
ком не більше однієї години на день. Нато
мість вона отримує багато завдань, що
вимагають користування цим гаджетом, а
на улюблену гру їй часу тим більше вже не
вистачає зовсім.
Буває, що батьківські вимоги чи заборони
не обґрунтовані, тому не зрозумілі дитині.
Наприклад, говорять: «Не можна так
робити!», проте не пояснюють, чому.
Або ж відповідають на запитання без
змістовно й необґрунтовано: «Тому що!»
А буває, батьки / особи, що їх замінюють, на
кладають на дитину надто багато вимог /
заборон, що суперечать здоровому глузду.
Наприклад, це стосується ситуацій, коли
на кожне своє «хочу» дитина постійно чує
«не можна». Спочатку вона губиться, а
потім починає хитрувати і навіть обдурю
вати дорослих, щоб домогтися бажаного.
7
Непослух дитини може бути зумовлений тим,
що їй приділяють недостатньо уваги.
Наприклад, це може траплятися у ситуаці
ях, коли єдиний спосіб привернути до себе
увагу – негативна поведінка й демонстра
тивне порушення встановлених правил.
Лише після цього батьки концентрують
свою увагу на дитині та проводять з нею
час, нехай навіть він присвячений «вихов
ним бесідам».
Якими є вимоги до правил?
Отже, перш ніж сподіватися на зміни в поведінці дитини, слід пе реконатися, що ваші вимоги до неї мають такі ознаки:
0 постійні (з дорослішанням дитини можуть зникати, додаватись або змінюватись, що необхідно пояснювати в ході їх обговорю вання з дитиною);
0 чіткі;
0 зрозумілі;
0 обґрунтовані.
І пам’ятайте: найважливішим є приклад дорослих. Діти НАС копі юють.
Якщо хочете, щоб вони завжди
дякували за послугу, то дякуйте й ви – і дітям, і при дітях.
Розмовляйте з дитиною на рівних. Це потребує багато сил і тер піння, але саме така модель спілкування допоможе сформувати впевнену в собі особистість.
8
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Чому та чим варто
винагороджувати бажану
поведінку
Важливо!
Найкраща стратегія формування та розвитку гідної поведінки – використання її позитивних наслідків як зразків для подаль шого наслідування, тобто поведінка в уяві дитини має бути сформована відповідно до кожної ситуації як бажана.
Варто пам’ятати такі секрети винагород:
0 Поведінка, яка винагороджується, скоріше за все повторювати меться та збережеться на тривалий строк, оскільки дитина ці нує винагороду.
0 Санкціями та обмеженнями ми лише намагаємося зупинити не бажану поведінку. Натомість винагороди - це позитивні підкрі плення, які допомагають підтримати дитину в навчанні та ке руванні бажаною альтернативною поведінкою, якою можна
замінити небажану поведінку для того, щоб досягти мети. 0 Винагороди покращують самооцінку й дають дитині впевненість у тому, що вона може і зробить те, чого від неї очікують, або те, що буде правильним.
0 Винагороди покращують стосунки між дитиною та дорослим; вони позитивні як для дитини, так і для дорослого.
0 Винагороди допомагають дитині набути внутрішнього контролю.
9
Види винагород
0 Конкретні винагороди – гроші, цукерки, їжа, іграшки: Прибереш іграшки – підемо на вулицю;
Отримаєш високі підсумкові оцінки – купимо самокат.
0 Діяльність, від якої маєш задоволення (перегляд улюблено го шоу, спільна гра тощо):
- Зробиш швидко вправу – буде час пограти в нашу улюбле ну гру.
0 Увага та схвалення батьків / осіб, що їх замінюють, підвищує самооцінку та покращує почуття власної гідності:
- Мамо, подивись, що я зробив (-ла)!
- Дуже гарно, я в захваті. Пишаюся тобою.
0 Приємні відчуття – це внутрішній психологічний стан задово лення внаслідок багатьох видів діяльності та поводження:
- Було дуже весело гратися у грязюці?
- ТАК!!!
Останню винагороду батьки іноді не в змозі контролювати. Але необ хідно усвідомлювати, наскільки сильним для дитини є внутрішнє по чуття задоволення від подібних дій, а також яким чином ваша реак ція може підтримувати небажану поведінку. Про це поговоримо далі.
10
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Що робити, якщо правила
порушуються
Повернемось до прикладу з новою роботою, на яку ви щойно вла штувалися.
Поміркуйте, якщо за певних обставин ви зробили б щось не так, то які методи впливу були б для вас прийнятними?
Скоріше за все, ви би не сприйняли приниження, залякування чи агресії. Так само й діти!
Але яким чином показати, що їхня поведінка неприйнятна? Для цього можна використовувати не покарання, а наслідки.
Види наслідків небажаної поведінки
Природні наслідки існують у зовнішньому світі.
Наприклад:
Якщо хтось вийшов на вулицю в дощ без
парасольки, то намокне.
Якщо хтось витратив усі кишенькові гроші
на цукерки, йому забракне грошей на кіно.
За певною поведінкою неодмінно настають логічні наслідки, і батьки часто використовують їх, коли не можуть дочекатися на слідків природніх.
Є декілька видів логічних наслідків
1. Вилучення предметів або позбавлення привілеїв. Наприклад:
Якщо дитина розкидає фарби, то батьки їх забирають у неї. Мораль така:
Якщо ти не можеш дотримуватися бажаної поведінки, ти не можеш займатися певною діяльністю.
11
2. Ще одна група логічних наслідків – вилучення дитини з ото чення, якщо вона в ньому не може належно себе поводити.
Наприклад:
Якщо ти будеш кидатись піском, то тобі доведеться піти з пісочниці. Якщо будеш бити дітей, тобі доведеться піти з майданчика додому.
Логічні наслідки забезпечують постійну можливість для навчання та розвитку дитини.
Позитивна сторона кожного логічного наслідку така: Якщо ти граєш за правилами, то можеш грати далі.
Проте це правило дітям доволі часто не пояснюють. Приміром, дуже важливо, забираючи фарби, наголосити:
Ти можеш продовжити малювання, якщо будеш використову вати фарби за призначенням.
Багатьом дітям, яким говорили про те, чого вони НЕ можуть робити та яких часто карали за небажа ну поведінку, можливо, ніхто так і не пояснив, що саме вони повинні робити й як себе поводити, аби досягти позитивної реакції на їхні вчинки.
Через відсутність регулярного заохочення за бажану поведінку діти навряд чи звикнуть дотримуватися правил.
3. Іноді батьки використовують так звані штучні наслідки пове дінки, які не мають очевидного логічного зв’язку з небажаною поведінкою. Прикладом може бути реакція батьків на розбите скло, коли дитину позбавляють можливості грати на комп’ютері.
Наслідки, яким бракує логічних зв’язків із небажаною пове дінкою, частіше за все, неефективні у впливі на її зміни.
Важливо!
Наслідки, що застосовуватимуться відразу після небажаної поведінки, будуть ефективними і матимуть виховний вплив.
12
Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін
Щоб наслідки за небажану поведінку досягли ефективності, слід дотримуватись таких правил.
«Холодна» голова. Обирайте наслідки за
небажану поведінку стримано. Опануйте
емоції й тільки після цього дійте.
Вчинок, а не особистість. Критикуйте не
бажану поведінку, а не дитину: Ти припиня
єш гру і ми зараз йдемо додому, тому що
називав (-ла) інших дітей поганими сло
вами. Така поведінка є неприйнятною, ти
точно можеш спілкуватися ввічливо, на
ступного разу, будь ласка, спілкуйся не об
ражаючи інших.
Дитина має знати, за що настають неба
жані наслідки. Наявність правил і чітке їх
дотримання в родині дають дитині розумін
ня того, за що саме можуть наставати на
слідки, які прирівнюються до покарання.
Якщо дитина скоїла те, чого раніше з нею
не обговорювали, то спочатку її слід попе
редити про вірогідність небажаних для
неї наслідків. В разі повторення ситуації
можна їх застосовувати.
Почуття та емоції – важливі. Небажані для
дитини наслідки не можуть наставати через
вияв нею емоцій та почуттів. Усі мають пра
во на різні емоції. Важливо, як їх виражає
13
дитина, і вчити її, як це треба робити:
Я розумію, що тебе образили і тобі боляче, але ламати чужу іграшку не дозволено. Варто сказати іншій дитині, що саме тебе ображає і як з тобою поводитися не потрібно, не зав даючи дитині або її речам шкоди.
Часові межі. Дитина має знати, скільки часу
триватиме обмеження (небажаний наслі
док). Спершу подумайте, як формулювати
заборони. «Не отримаєш більше солодко
го» або «Відсьогодні – жодних мультиків»
звучить як заборона на все життя. Але ж че
рез певний час ви самі запропонуєте дити
ні щось смачненьке або увімкнете телевізор.
Дотримання прав дитини. Жодні обмеження або наслідки за не бажану поведінку не повинні порушувати прав дитини. Прояви на сильства щодо дитини є неприпустимими.
Ритуал примирення. Оберіть якусь симво
лічну дію, що буде ознакою припинення не
бажаного наслідку.
Важливо!
За кожним проявом «складної» поведінки дитини є певна причина! Визначте цю причину, допоможіть дитині з нею впо ратися і дитина змінить свою поведінку, а ви збережете сто сунки з нею!
Немає нічого важливішого
за добрі стосунки!
14
Буклет розроблено в межах проєкту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Думки, висловлені в публікації, є позицією авторів і не обов’язково відображають погляди ЮНІСЕФ.
© ВГЦ «Волонтер», 2022
© Представництво Дитячого
фонду ООН (ЮНІСЕФ)
в Україні, 2022
